Творчість Івана Нечуя-Левицького

м. Богуслав на Чернігівщині;

м. Стеблів на Черкащині;

м. Семигори на Черкащині;

м. Полтава.

вибрав шлях фикладача філософії;

вибрав шлях викладача естетики;

вибрав шлях учителя російської словесності;

прийняв духовний сан.

Іван Франко;

Тарас Шевченко;

Іван Білик;

Михайло Коцюбинський.

соціально-побутова повість;

соціально-психологічний роман;

соціально-філософська повість;

соціально-побутова сатирично-гумористична повість-хроніка.

Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повно-вида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.

- Якби на мене, то я б сватав Палажку, - сказав Лаврін.

- В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована!

- То бери Мотрю, Довбишеву старшу дочку. Мотря й гарна, й трохи бриклива, і в неї серце з перцем.

- Ну, то сватай Одарку Ходаківну: ця тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист. З маленького личка хоч води напийся, а сама пишна, як у саду вишня, а тиха неначе вода в криниці.

Коли Карпо розмовляв з Мотрею, прибігла Кайдашиха і випад-ково перекинула глиняники з червоною й білою глиною. Тоді Карпо випустив з хліва кабана, щоб Мотрині батьки подумали, що це зробив він.

Карпо побився з дівчиною і вона вийшла заміж за його брата, Лавріна.

Карпо випадково перекинув глиняники з червоною та білою глиною, якою дівчина мастила хату. Коли повернулися її батьки, вона сказала, що те зробив чийсь кабан, що ускочив у їхній двір.

Вибіг Мотрин кабан, перекинув глиняники з червоною і білою глиною, забіг у хату й перекинув стіл. Мотря злякалася, проте Карпо мужньо обороняв її від кабана.

Лаврін, Мотря та Кайдашиха;

Лаврін, Мелашка та Кайдашиха;

Карпо, Мотря та Кайдашиха;

Карпо, Мелашка та Кайдашиха.

Мотря не пускає нікого до своєї хати;

Мотря переміряє поясом город;

Мелашка розказує та показує, який шмат землі відрізали в них батьки;

Кайдашиха розказує і показує, які збитки наніс кабан.

Ларіна та Мелашки;

Карпа та Мотрі;

сусідські;

сестри та брати Мелашки.

Дніпро;

Рось;

Вільшана;

Сула.

Мотрина дитина ненароком розбила шибку в Кайдашисиному вікні, і Кайдашиха за те забігла до Мотрі в хату й розбила ту макітру, яку подарував їй Карпо на день народження. Жінки почали лаятись і їх обох кинули в холодну.

Лаврінів собака вкусив Мотрю за литку, вона побила собаку, а Кайдашиха за те побила Мотрю. Чоловіки побігли у волость і їм присудили відселитися одне від одного.

На Карповій половині росла груша, яку подарував батько Лавріну, і вона почала рясно родити. За неї сім'я кілька років лаялась, але груша несподівано всохла.

Карпова кобила заскочила на Лаврінів город і потоптала його, за це Лаврін забрав Карпову кобилу. Чоловіки лаялись, жінки билися, і волость присудила Карпові відшкодувати потоптаний город і відселитися на інший куток села.