Творчість М.Вороного і Олександра Олеся.

Які тенденції наявні у творчості О.Олеся?

У центрі якої поезії змальований узагальнено-ідеалізований

жіночий образ?

Творчість Миколи Вороного стала першою декларацією ідей та форм:

За родовою ознакою твір М.Вороного «Блакитна панна»:

За жанровою ознакою твір М.Вороного «Блакитна панна»:

Твір М.Вороного «Блакитна панна» належить до такої тематичної групи, як:

У творі М.Вороного «Блакитна панна» звучить мотив:

Домінуючим художнім засобом у творі М.Вороного «Блакитна панна» є:

Прочитайте текст.

А вона, як мрія сна

Чарівна,

Сяє вродою святою,

Неземною чистотою,

Сміючись на пелюстках,

На квітках

Променистою росою.

У рядках НЕ використано такий художній прийом, як

Неправильним є твердження:

Перша поетична збірка Олександра Олеся мала назву:

За жанровою ознакою твір Олександра Олеся «Чари ночі»:

Твір Олександра Олеся «Чари ночі» належить до такої тематичної лірики, як:

До характеристики строфи поезії Олександра Олеся «Чари ночі»:

Лови летючу мить життя!

Чаруй, хмілій, впивайся

І серед мрій і забуття

В розкошах закохайся!

НЕ має відношення такий термін, як

Провідний мотив твору Олександра Олеся «Чари ночі»:

Для аналізу твору Олександра Олеся «Чари ночі» зайве поняття:

Прийом обрамлення використано в такому творі Олександра Олеся, як:

За родовою ознакою твір Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!»:

За жанровим різновидом твір Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!»:

Твір Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!» належить до такої тематичної групи, як:

Романсом є твір:

Блавати, камеї, фрески – ці образи емоційно наснажують поезію:

 Установіть відповідність між твором і уривком з нього

 1.   М.Вороний «Блакитна панна»

2.   М.Вороний «Інфанта»

3.   О.Олесь «Чари ночі»

4.   О.Олесь «О слово рідне!...»

 А …Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев.

Б Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках іблаватах…

Сяє усміхом примар

З-поза хмар.

В Акордами проміннострунними

День хвилював і тихо гас.

Над килимами вогнелунними

Венера кинула алмаз.

Г В обіймах з радістю журба.

Одна летить, друга спиня…

І йде між ними боротьба.

І дужчий хто, не знаю я.

Д І схочеш ти вернуть собі,

Як Фауст, дні минулі...

Та знай: над нас — боги скупі,

Над нас — глухі й нечулі..."