Творчість В. Стефаника та В. Винниченка

"1000 оповідань із Півночі"

"Втратити все"

"Нічого не утворюється з нічого"

«Із тюремних буднів Шехерезади» 

зневіра людей у власному майбутньому

оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя

показ реальних тогочасних подій

бажання автора створити динамічний сюжет

життя і смерті

  гармонії людини й природи

фінансової скрути

любові і щастя людини

шанобливого ставлення до літніх людей

філософії людського буття

від першої особи

від третьої особи

від автора

складно визначити

комашки (символ відсутності обмежень і правил)

гриб (символ марності сподівань)

поле (символ свободи, життя, народження й росту);

 кордон (символ межі між життям і смертю)

озеро (символ дівочих сліз)

Шехерезада розповідає про момент любові- Шехерезада зустрічається з панночкою- її вбито- Шехерезада хоче вкоротити собі віку.

Шехерезада розповідає про момент любові - він освідчується в коханні панночці- вони перебігають кордон- дівчина вирішує вийти заміж за Шехерезаду.

Шехерезада розповідає про момент любові- утікає та в місті зустрічає панночку- Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями - герой освідчується дівчині в коханні - вона просить його не шукати її,бо між ними була лише мить.

Шехерезада розповідає про момент любові- утікає та в місті зустрічає панночку- Семена Пустуна вбито - панночка плаче за ним.

Леся Українка, О. Кобилянська, Марко Вовчок

Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш

М.Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький

В.Стефаник, М. Черемшина, Л. Мартович

В.Стефаник, М. Черемшина, Марко Вовчок

загублене від тяжкої праці здоров'я

швидку й неминучу смерть

долю людини

могилу батьків Івана Дідуха

дворище, де проживав Іван Дідух

імпресіоністичний

експресіоністичний

романтичний

неоромантичний

реалістичний

метонімія Спросив Іван ціле село

персоніфікація Сонце… малює по нім маленькі фосфоричні звізди.

порівняння Догори ліз кінь, як по леду…

фразеологізм Вік свій збув на тім горбі.

літота Очі замиготіли великим жалем, а лице задрожало

тяжке життя селян в умовах кріпацтва

смерть селянина від тяжкої праці на землі

життя людини в гармонії з природою

доля жінки-матері в еміграції

еміграція західноукраїнської родини

А Михайло ймив Івана за барки, і шалено термосив ним, і верещав як стеклий.

Але Іван не дивився в той бік. Ймив стару за шию і пустився з нею в танець.

[Іваниха] все рукою показувала в повітрю, як глибоко вона той поріг виходила.

Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє

Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук.