Україна в період системної кризи радянського ладу

комуністичне суспільство

реальний соціалізм

розвинутий соціалізм

база для побудови комунізму

політика розміщення промислових об"єктів без урахування існуючої сировинної бази, трудових ресурсів, екологічної ситації, потреб регіону

система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування

система, за якої функціонують і ведут боротьбу за владу політичні партії

 узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи

 Повна згода в суспільстві з політикою, яку проводило радянське керівництво

ослаблення ролі партійного апарату в житті суспільства

формування багатопартійної системи

розвиток кризових явищ в усіх сферах життя суспільства

 Поширенні серед населення української національної символіки.

написанні листів-протестів до вищого партійно-радянського керівництва.

 неофіційному виготовленні та розповсюдженні літературних і публіцистичних творів.

друкуванні в державних засобах масової інформації критичних матеріалів.

подіями «Празької весни»

інтервенцією радянських військ до Афганістану

ухваленням ООН Загальної Декларації прав людини

 проведенням Наради з безпеки та співробітництва в Європі

перевищення видатків над доходами, збиток, мала кількість чого-небудь порівняно з потребами.

зменшення абсолютної кількості населення якої-небудь країни або території, зниження рівня відтворення населення

розміщення промислових об’єктів без урахування наявності сировинної бази, впливу на екологію, потреб розвитку регіону.

надмірне збільшення маси паперових грошей, що перебуває в обігу, порівняно з реальною пропозицією товарів і послуг.

Перехід до ринкових перетворень

поширення політики гласності та плюралізму

всевладдя номенклатури, відсутність ротації партійних та державних кадрів

низький рівень освіти вищої та середньої ланки управління

назва Конституції УРСР 1978 р.

форма діяльності дисидентів, видання їх творів за кордоном

період, що мав передувати повному комунізмові

неофіційна назва періоду 1964-1985 рр.

Мустафа Джемілєв

Марат Омеров

Рефат Годженов

Юнус Кандимов

активне залучення іноземних інвестицій у підприємства ВПК.

збереження за Україною ролі однієї з паливно-енергетичних, машинобудівних і металургійних баз СРСР.

інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, нарощування експорту зерна.

суттєве зменшення капіталовкладень у сільське господарство.

високі темпи зростання валового внутрішнього продукту.

перехід до інтенсивних методів господарювання.

прискорений розвиток західних регіонів УРСР.

хронічний дефіцит товарів народного споживання.

заміна заготівлі сільськогосподарської продукції закупівлями, підвищення цін на неї, реорганізація МТС на РТС, укрупнення колгоспів, обмеження присадибних ділянок.

заміна продрозкладки на продподаток, дозвіл селянам продавати свою продукцію на внутрішньому ринку.

зміна порядку заготівлі сільськогосподарської продукції — тверді плани закупівель, нові закупівельні ціни, надбавки за надпланову продукцію, гарантована платня колгоспникам.

запровадження ринкових відносин в аграрному секторі, розпаювання землі колгоспів і радгоспів, узаконення приватної власності на землю.

відсутність державної системи пенсійного забезпечення жителів сіл.

досягнення рівня добробуту економічно розвинутих країн.

суттєве зниження темпів зростання зарплати.

черги за всім необхідним, можливість придбати якісні товари переважно «по блату».

значне погіршення порівняно з попередніми десятиліттями, пов’язане з невдачею господарської реформи, частими посухами тощо.

значне поліпшення порівняно з попередніми десятиліттями, оскільки держава закупляла чимало потрібних народові товарів за гроші, отримані від продажу нафтопродуктів.

поліпшення порівняно з попередніми десятиліттями, але значне відставання від рівня життя розвинених країн, значні відмінності між рівнями життя партійної номенклатури та інших категорій населення, між містом і селом, постійний дефіцит якісних товарів.

поліпшення якості життя, про що свідчить вирішення продовольчої та житлової проблем, зростання якості медичного обслуговування, скорочення різниці між містом і селом.

активне залучення іноземних інвестицій.

дефіцит товарів повсякденного попиту, мілітаризація промисловості.

структурна перебудова економіки.

швидке зростання реальних прибутків населення на основі впровадження новітніх технологій.

А об’єднання діячів українського правозахисного руху, яке мало на меті доводити факти порушення прав людини в Україні до відома широких кіл української та міжнародної громадськості, до урядів держав, які підписали Заключний акт

Б українська спортивна організація

В промисловий концерн, створений у ході здійснення «косигінської реформи»

Г перша українська політична партія, створена після запровадження в УРСР багатопартійної системи, яка виступала за здобуття Україною незалежності