Україна в період "Відлиги" (Терміни)

один із напрямів образотворчого мистецтва XX ст., основою якого є свідома відмова від зображення реального світу.

виділення грошових сум у рахунок майбутніх платежів за виконані роботи, надані послуги

соціально-політична практика, для якої є характерним суб’єктивізм, нехтування об’єктивними законами суспільного розвитку

напрям, опозиційний панівній ідеології в СРСР у 50-80-х рр.

виділення грошових сум у рахунок майбутніх платежів за виконані роботи, надані послуги.

один із напрямів образотворчого мистецтва XX ст., основою якого є свідома відмова від зображення реального світу.

соціально-політична практика, для якої є характерним суб’єктивізм, нехтування об’єктивними законами сусп. розвитку

система управління, при якій частина функцій центр. влади переходить до місцевих органів самоврядування

літ. назва періоду десталінізації (1953-1964), характеризувалася політикою десталінізації, політ. реабілітацією та непослідовністю реформ.

один із напрямів образотворчого мистецтва XX ст., основою якого є свідома відмова від зображення реального світу

виділення грошових сум у рахунок майбутніх платежів за виконані роботи, надані послуги

соціально-політична практика, для якої є характерним суб’єктивізм, нехтування об’єктивними законами суспільного розвитку

(від лат. «залежний від волі») — соціально-політична практика, для якої є характерним суб’єктивізм, нехтування об’єктивними законами суспільного розвитку, бажаннями і довільними рішеннями осіб, які її здійснюють. Силове нав’язування своїх цілей, інтересів і прагнень іншим суб’єктам, характерна риса радикальних політичних об’єднань, у ньому звинувачували Микиту Хрущова при звільненні з керівних посад.

(від лат. «віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення» і прізвища Сталін) — спроба частково реформувати тоталітарний режим, зробити його ефективнішим, процес подолання наслідків діяльності Й. Сталіна. Д. відбувалася 1953-1964, була суперечливою, непослідовною, але це головним досягнення М. Хрущова.

літ. назва періоду десталінізації (1953-1964), цей термін на означення періоду радянської історії з’явився після виходу в світ повісті Іллі Еренбурга, надрукованої в журналі «Новий мір».

(від лат. «відокремлений, відірваний») — один із напрямів образотворчого мистецтва XX ст., основою якого є свідома відмова від зображення реального світу.

(від лат. «віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення» і прізвища Сталін) — спроба частково реформувати тоталітарний режим, зробити його ефективнішим, процес подолання наслідків діяльності Й. Сталіна. Д. відбувалася 1953-1964, була суперечливою, непослідовною, але це головне досягнення М. Хрущова.

(від лат. «залежний від волі») — соціально-політична практика, для якої є характерним суб’єктивізм, нехтування об’єктивними законами суспільного розвитку, бажаннями і довільними рішеннями осіб, які її здійснюють. Силове нав’язування своїх цілей, інтересів і прагнень іншим суб’єктам, характерна риса радикальних політичних об’єднань, у ньому звинувачували Микиту Хрущова при звільненні з керівних посад.

(від лат. «усунення, припинення, скасування центрального») — система управління, при якій частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування

(від лат. «усунення, припинення, скасування центрального») — система управління, при якій частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування; розширення прав низових органів управління. 

(від лат. «віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення» і прізвища Сталін) — спроба частково реформувати тоталітарний режим, зробити його ефективнішим, процес подолання наслідків діяльності Й. Сталіна

(від лат. «залежний від волі») — соціально-політична практика, для якої є характерним суб’єктивізм, нехтування об’єктивними законами суспільного розвитку, бажаннями і довільними рішеннями осіб, які її здійснюють

від лат. «незгодний, інакодумець» 

від лат. «усунення, припинення, скасування центрального

від лат. «розтяжний», укр. «розвиток»

від лат. «напруження, посилення», укр. «розвиток»

(від лат. «розтяжний», укр. «розвиток» ) — шлях розвитку, пов’язаний з простим кількісним збільшенням випуску продукції за рахунок зростання затрат живої праці, сировини та матеріалів.

(від лат. «напруження, посилення», укр. «розвиток») — шлях розвитку, за якого зростання обсягів суспільного виробництва відбувається за рахунок упровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення рівня організацїї й управління, ефективного використання технічних, матеріальних і людських ресурсів.

(від лат. «головний» і укр. «вкладення») — кошти, що направляються на відтворення основних фондів; будівництво, розширення і реконструкцію підприємств, здійснення технічного прогресу в галузях народного господарства, на спорудження житлових будинків, шкіл, лікарень, інших об’єктів соціального призначення.

(від лат. «напруження, посилення», укр. «розвиток» і гр. «відання домашнім господарством») — шлях розвитку, за якого зростання обсягів суспільного виробництва відбувається за рахунок упровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення рівня організацїї й управління, ефективного використання технічних, матеріальних і людських ресурсів.

(від лат. «розтяжний», укр. «розвиток» і гр. «відання домашнім господарством») — шлях розвитку, пов’язаний з простим кількісним збільшенням випуску продукції за рахунок зростання затрат живої праці, сировини та матеріалів.

(від лат. «головний» і укр. «вкладення») — кошти, що направляються на відтворення основних фондів; будівництво, розширення і реконструкцію підприємств, здійснення технічного прогресу в галузях народного господарства, на спорудження житлових будинків, шкіл, лікарень, інших об’єктів соціального призначення.

(від укр. «командно», лат. «керування, управління») — формальне, бюрократичне управління, здійснюване лише шляхом наказів і розпоряджень

(від лат. «головний» і укр. «вкладення») — кошти, що направляються на відтворення основних фондів

(від лат. «розтяжний», укр. «розвиток» і гр. «відання домашнім господарством») — шлях розвитку, пов’язаний з простим кількісним збільшенням випуску продукції за рахунок зростання затрат живої праці, сировини та матеріалів.

(від лат. «напруження, посилення», укр. «розвиток» і гр. «відання домашнім господарством») — шлях розвитку, за якого зростання обсягів суспільного виробництва відбувається за рахунок упровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення рівня організацїї й управління, ефективного використання технічних, матеріальних і людських ресурсів.

(від лат. «поклоніння, шанування» і укр. «особа») - безмірне звеличення особи, що посідає високу посаду, сліпе поклоніння, а часом і обожнювання її, явне перебільшування ролі лідера. Культ особи виникає при концентрації в руках однієї людини повної влади

(від укр. «командно», лат. «керування, управління») — формальне, бюрократичне управління, здійснюване лише шляхом наказів і розпоряджень

(від лат. «віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення» і прізвища Сталін) — спроба частково реформувати тоталітарний режим, зробити його ефективнішим, процес подолання наслідків діяльності Й. Сталіна

надання більшої свободи, пом’якшення політ. режиму у часи хрущовської «відлиги»

 (від лат. «вільний») — надання більшої свободи, пом’якшення політ. режиму у часи хрущовської «відлиги»; в широкому розумінні — створення умов для рівної, вільної діяльності політичних партій, ооганізацій різних орієнтацій

(від лат. «поклоніння, шанування» і укр. «особа») - безмірне звеличення особи, що посідає високу посаду, сліпе поклоніння, а часом і обожнювання її, явне перебільшування ролі лідера

спроба частково реформувати тоталітарний режим, зробити його ефективнішим, процес подолання наслідків діяльності Й. Сталіна

(від лат. «протиставлення, заперечення») — група осіб усередині певного суспільства, організації, партії, колективу, яка веде політику протидії, опору щодо більшості.

(від лат. «вільний») — надання більшої свободи, пом’якшення політ. режиму у часи хрущовської «відлиги»; в широкому розумінні — створення умов для рівної, вільної діяльності політичних партій, організацій різних орієнтацій.

(від лат. «віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення» і прізвища Сталін) — спроба частково реформувати тоталітарний режим, зробити його ефективнішим, процес подолання наслідків діяльності Й. Сталіна

 (від лат. «відновлення») — виправдання, відновлення доброго імені несправедливо звинуваченої чи засудженої особи, її репутації;

 (від лат. «відновлення») — визнання особи, необгрунтовано притягненої до кримінальної відповідальності, невинною

надання більшої свободи, пом’якшення політичного режиму у часи хрущовської «відлиги»;

створення умов для рівної, вільної діяльності політичних партій, організацій різних орієнтацій

територіальні органи управління господарством у СРСР

галузеві органи упроавління господарством у СРСР

різновид колгоспів у СРСР

різновид кооперативів у СРСР