Україна в період загострення кризи радянської системи (1965—1985 рр.)

А) інтенсивним.

Б) прискореним;

В) пропорційним;

Г ) екстенсивним.

А) Передача функцій міністерства раднаргоспам.

Б) Зростання обсягу промислового виробництва.

 В) Приватизація дрібних підприємств торгівлі.

 Г) Акціонування промислових підприємств.

Підвищення самостійності підприємств.

Розробка продовольчої і житлової програм.

Вдосконалення системи планування;

Політика прискорення виробництва.

Відновлення системи міністерств.

 база для побудови соціалізму;

  розвинутий соціалізм;

  реальний соціалізм;

комуністичне суспільство.

 О. Кириченко;

   М. Підгорний;

  П. Шелест;

 В. Щербицький.

 прискорена реабілітація політичних в’язнів;

 відмова від критики культу особи Й. Сталіна;

скорочення кількісного складу партійного апарату№;

скасування положення про керівну роль КПРС.

 громадяни УРСР непохитно вірили в комуністичне майбутнє;

 було запроваджено систему обов’язковості прийняття членів ЛКСМУ (комсомолу) до лав партії;

 членство в партії відкривало перспективи кар’єрного зростання;

забезпечувало матеріальний добробут.

 створення на селі фермерських господарств;

  ліквідація воєнно-промислового комплексу;

 скасування державної монополії на зовнішню торгівлю;

 відновлення централізованої системи управління економікою.

відмова від фінансово-технологічної допомоги країн Заходу.;

висока продуктивність праці робітників;

спроба запровадження елементів ринкової економіки;

існування надцентралізованої системи управління.

 утвердження принципів політичного плюралізму;

  політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку;

активізації діяльності правозахисного руху;

становлення багатопартійності в суспільстві.

А) УРСР є організацією диктатури трудящих і експлуатованих мас пролетаріату та найбіднішого селянства;

Б) Державною мовою УРСР є українська мова, УРСР забезпечує функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя;

В) Вся влада в УРСР належить народу, який здійснює державну владу через Ради народних депутатів, що становлять політичну основу УРСР;

Г) УРСР складається з семи областей і Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки;

Д) Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи є Комуністична партія Радянського Союзу;

Е) Найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади УРСР є Рада Народних Комісарів УРСР;

Є) Основу економічної системи УРСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної і колгоспно-кооперативної власності.

А) політика розміщення промислових об’єктів без урахування існуючої сировинної бази, трудових ресурсів, екологічної ситуації, потреб регіону;

Б) узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи;

В) система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування;

Г) система, за якої функціонують і ведуть боротьбу за владу політичні партії.

Дефіцит.

Стагнація

Інфляція

Спекуляція.

"Несуни".

незадовільні умови праці співробітників закладів торгівлі;

дефіцит товарів широкого вжитку в торговельних мережах;

низький рівень культури обслуговування у сфері торгівлі;

падіння в суспільстві престижу торговельних професій.

відбудови;

«відлиги»

війни;

незалежного розвитку;

застою.

1967р.

1978р.

1977р.

1972р.

дефіцит;

корупцію;

бюрократизацію;

плюралізм.

Житлову проблему;

Хронічний дефіцит;

Зростання безробіття;

Інфляційні процеси.

Бюрократизація управління, домінування командно-адміністративних методів організації виробництва, домінування важкої промисловості, остаточне формування воєнно-промислового комплексу.

  Розквіт колгоспно-радгоспної системи, її вдосконалення, впровадження нових агротехнологій і культур, зокрема кукурудзи.

 Розвиток індивідуального підприємництва у сфері послуг та сільському господарстві.

  Пріоритетний розвиток наукоємного виробництва, масове впровадження досягнень науково-технічної революції.

  криза колгоспно-радгоспної системи, низький рівень агрокультури та землекористування, розробка «Продовольчої програми».

  дефіцит товарів масового споживання, загострення продовольчої та житлової проблем.

  децентралізація системи управління, розвиток підприємств місцевої промисловості та промислів.

запровадження на всіх великих промислових підприємствах держприйомки готової продукції;

ліквідація монополії держави у сфері зовнішніх торговельних зв’язків;

відновлення галузевої системи управління промисловістю через союзні та союзно-республіканські міністерства ;

дозвіл на індивідуальне підприємництво у сфері виробництва товарів народного споживання;

визначення прибутку й рентабельності ключовими показниками ефективності роботи підприємств.

розширення господарської самостійності підприємств шляхом скорочення кількості планових показників;

ухвалення семилітнього плану розвитку народного господарства.

«ждановщина»,

застій,

«розстріляне відродження»,

номенклатура,

дефіцит,

лібералізація,

раднаргоспи,

стагнація.