Українська література другої половини ХІХ століття. І.Нечуй-Левицький

Давня література (ХІ – ХVІІІ ст.) – нова література (ХІХ ст.) – новітня література (ХХ-поч.ХХІ ст.)

Нова література (ХІХ ст.) –– давня література (ХІ – ХVІІІ ст.) – новітня література (ХХ-поч.ХХІ ст.)

Новітня література (ХХ-поч.ХХІ ст.) - нова література (ХІХ ст.) –– давня література (ХІ – ХVІІІ ст.)

Літературний стиль та період в історії української літератури, що досяг найбільшого поширення у 1900—1940-х роках, хоча його елементи присутні в літературному процесі до 1980-х років

Літературний напрям, що характеризується правдивим всебічним відображенням дійсності завдяки типізації життєвих явищ

Напрям у європейській літературі й мистецтві кінця 18 — поч. 19 ст., представники якого боролися проти канонів класицизму, висували на перший план інтереси особи та почуття і використовували у своїй творчості історичні та народнопоетичні теми

Панас Мирний, Іван Франко,І.Нечуй-Левицький

Тарас Шевченко, Леся Українка, Леонід Глібов

Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, Г.Квітка-Основ’яненко

Київ

Харків

Львів

Іван Левицький

Іван Нечуй

Іван Квітка

«Повість минулих літ»

Біблія

Євангеліє