Українська мова

чорнозем

перепис

цінник

горошина

біля десятої години

приймати участь

навчати математики

наступним чином

трьох...ядерний, б...ювет, роз...яснення

від...ємний, пів...яблука, дит...ясла

Мін...юст, медв...яний, б...юро

порт...єра, помор...янин, духм...яний

арф...яр, любов...ю, ін...єкція

Відчиняли люди широко ворота, поливали на щастя дорогу.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

На щастя ми встигли зробити усе вчасно.

Це тобі на щастя.

компанія - кампанія

дефект - вада

чуття - інтуїція

корисно - шкідливо

водний

водійський

підводник

водянистий

сонячний Баку

головна біль

симпатична какаду

нова ГЕС

сіро/білою

край/неба

тільки/но

по/різному

2

3

4

6

2

3

4

5

3

4

6

7

хвилюєшся, шарф, шість

сусідка, комашці, сніжний

оренда, Горький, ряст

дзвін, зелений, зірка

книжці, жар, джаз

поїхав ... Одесу, ... книжці, ...вечері

перебувати ... Львові, ... нашому місті, сховати ... шухляді

не лізь ... воду, жив ... Відні, наш ...читель

з минолого ... майбутнє, потрапити ... біду, ... школі

... війську, десь ... хлібах, сидіти .... кімнаті

дан...ий, пониз...я, перед...ень

бажан...ий, стат...ями, воз...'єднан...я

під...аш...я, закон...ий, від..зеркалювати

жит...євий, піч...ю, кут...я

перел...ю, орлин...ий, здійснен...ий

трьохсот восьмидесяти шести

ста чотирьма

восьмистами двадцятьма п'ятьма

сьомастами сімдесятьма шістьма

на шестиста сорока чотирьох

було холодно.

ми побігли до озера.

сонце було вже високо.

надворі йшов сніг.

Алюміній більш поширений у природі, ніж залізо.

Київ — найдавніше місто в Україні.

Сливи смачніші, ніж яблука.

Небо сьогодні синюватіше.

Треба бути більш уважним.

п'ятнадцять по шостій

шоста п'ятнадцять

чверть на сьому

за п'ятнадцять до сьомої

пів на сьому

порядок денний

говорити на українській

моя автобіографія

відповіді співпадають

слідуючим способом

Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і гори...

На хуторі вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць.

Ніжна душа нашого народу бринить у слові.

Йому самому захотілося грати в цьому дивному оркестрі!

Треба було весь час прислухатися.

(1), (4), (5) - коми при відокремлених означеннях

(2) - кома при підрядній частині складного речення

(3) - кома між частинами складносурядного речення

(6), (7), (8) - при однорідних членах речення

(9) - кома перед підрядною частиною складного речення.

"Ну, і що ж, - допитувався Замфір, - рубатимуть нам виноградники?"

"Зацвіла верба - прийшла весна", - кажуть у народі.

"Глибина, - думає, - згину ще й я з ним укупі!"

"Ну, добре, - відповідав кошовий, - Іди ж до котрого сам знаєш куреня".

Ось Яворницький і каже Сіркові: "Ану, Іване, склич сюди своє козацтво!"

Як/би мені хотілося побувати на цьому заході!

Як/би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.

Що/б жить, ні в кого права не питаюсь.

Людині хочеться, що/б справа її життя залишалася після неї жити.

Як/би мені крила, у небо б злетіла.

Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишатися тут, чи тікати.

Дикі качки, крім базару, водяться на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах на річках.

На їх жовтих кашкетиках, поцілених на призахідне сонце, дзвенять притомлені звуки поодиноких бджілок.

На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевелися серед нас.

А он старе Монастирище, колись козацьке село.

Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишатися тут, чи тікати.

Дикі качки, крім базару, водяться на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах на річках.

На їх жовтих кашкетиках, поцілених на призахідне сонце, дзвенять притомлені звуки поодиноких бджілок.

На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевелися серед нас.

А он старе Монастирище, колись козацьке село.

Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишатися тут, чи тікати.

Дикі качки, крім базару, водяться на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах на річках.

На їх жовтих кашкетиках, поцілених на призахідне сонце, дзвенять притомлені звуки поодиноких бджілок.

А он старе Монастирище, колись козацьке село.

На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевелися серед нас.

Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишатися тут, чи тікати.

Дикі качки, крім базару, водяться на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах на річках.

На їх жовтих кашкетиках, поцілених на призахідне сонце, дзвенять притомлені звуки поодиноких бджілок.

 А он старе Монастирище, колись козацьке село.

На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевелися серед нас.

Що правда на світі є, Зачіплянка ще раз в цьому переконалася: з'явилась таблиця на соборі.

Спочатку морок поліз з-поміж очеретів, а за ним дихнули озерця.

Сіра качка, помітивши небезпеку, скрикнула і разом з каченятами дременула в траву.

Коли Юрко кинувся до них, розставляючи руки, щоб вони не повтікали, качка злетіла вгору.

Очистилось небо від хмар, по густій блакиті вийшло гуляти золоте сонце.

Що правда на світі є, Зачіплянка ще раз в цьому переконалася: з'явилась таблиця на соборі.

 Спочатку морок поліз з-поміж очеретів, а за ним дихнули озерця.

Сіра качка, помітивши небезпеку, скрикнула і разом з каченятами дременула в траву.

Очистилось небо від хмар, по густій блакиті вийшло гуляти золоте сонце.

 Коли Юрко кинувся до них, розставляючи руки, щоб вони не повтікали, качка злетіла вгору.

Що правда на світі є, Зачіплянка ще раз в цьому переконалася: з'явилась таблиця на соборі.

Сіра качка, помітивши небезпеку, скрикнула і разом з каченятами дременула в траву.

Очистилось небо від хмар, по густій блакиті вийшло гуляти золоте сонце.

Спочатку морок поліз з-поміж очеретів, а за ним дихнули озерця.

 Коли Юрко кинувся до них, розставляючи руки, щоб вони не повтікали, качка злетіла вгору.

Що правда на світі є, Зачіплянка ще раз в цьому переконалася: з'явилась таблиця на соборі.

Спочатку морок поліз з-поміж очеретів, а за ним дихнули озерця.

Сіра качка, помітивши небезпеку, скрикнула і разом з каченятами дременула в траву.

Очистилось небо від хмар, по густій блакиті вийшло гуляти золоте сонце.

Коли Юрко кинувся до них, розставляючи руки, щоб вони не повтікали, качка злетіла вгору.

Нас повели на екскурсію в музей.

Роботу завершено.

Шум вітру.

Не навчиш вовка орати.

Ой не сійтесь, сніги.

 Нас повели на екскурсію в музей.

Роботу завершено.

Не навчиш вовка орати.

Ой, не сійтесь, сніги.

Шум вітру.

Ой, не сійтесь, сніги.

Шум вітру.

Нас повели на екскурсію в музей.

Роботу завершено.

Не навчиш вовка орати.

Нас повели на екскурсію в музей.

Роботу завершено.

 Ой не сійтесь, сніги.

Не навчиш вовка орати.

Шум вітру.

прикметник

сполучник

займенник

дієслово

прийменник

прикметник

займенник

сполучник

дієслово

прийменник

прийменник

прикметник

займенник

сполучник

дієслово

прикметник

прийменник

сполучник

дієслово

займенник

іжицю прописувати

очима грати

за ніс водити

лежні справляти

теревені правити

очима грати

іжицю прописувати

за ніс водити

теревені правити

лежні справляти

іжицю прописувати

теревені правити

за ніс водити

бісики пускати

лежні справляти

теревені правити

іжицю прописувати

за ніс водити

бісики пускати

лежні справляти