Впровадження непу в УСРР. Політика коренізації в УСРР: ставлення влади та населення.

реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони.

розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи серед українців за кордоном

повне витіснення російської мови державною українською мовою з діловодства та засобів масової інформації

збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату

скасування загальної трудової повинності

 заміна продовольчої розкладки продовольчим податком

дозвіл іноземцям брати деякі підприємства у концесію

 скасування заборони на дрібне приватне підприємство

 автаркія

автокефалія

автологія

автократія

зниження цін на сільськогосподарську продукцію, допомога з-за кордону

скасування заборон на приватне підприємництво, економічні методи господарювання, запровадження оренди

 залучення іноземних інвестицій, централізація управління

націоналізація підприємств важкої промисловості, запровадження загальної трудової повинності

1925 р.

1930 р.

1928 р.

1921 р.

запровадженням НЕПу

голодом 1921-1923 рр.

початком боротьби з неписьменністю

впровадження політики коренізації

початок суцільної колективізації

Перехід до нової економічної політики

Запровадження «воєнного комунізму»

повалення самодержавства

республіка втратила право на самостійну зовнішню політику

відбулося значне зростання території республіки

республіканська еліта посіла ключові посади в органах управління союзної держави

скоротилися обсяги сільськогосподарського виробництва в республіці

невдоволення селян збереженням поміщицького господарства

невдоволення селян збереженням продрозкладки

 невдоволення робітників масовим безробіттям

невдоволення більшої частини населення існуванням «радянської буржуазії»

повагою до релігійних вірувань українців

прагненням використати церкву в поширенні комуністичних ідей

прагненням сприяти розвитку релігійного життя як основи народного життя

прагненням послабити Російську православну церкву, яка вороже ставилась до більшовицького режиму

 у 1924 р.

у 1925 р.

 у 1922 р.

 у 1920 р.

Г. Петровський

М. Скрипник

Л. Каганович

О. Стаханов

про передумови індустріалізації

про причини індустріалізації

про наслідки індустріалізації

про джерела індустріалізації

стимулювати розвиток української культури

налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу

сприяти утвердженню радянської влади в національних республіках

 подолати масову неписьменність дорослого населення

утворення Всеукраїнської академії наук

входження УСРР до складу СРСР

здійснення владою політики українізації

відновлення діяльності університетів

 економічної та політичної

культурної та політичної

соціальної та економічної

соціальної та культурної

 запровадження навчання, видання книг і преси українською мовою, підготовка кадрів української національності у партійні та державні органи, запровадження діловодства українською мовою.

запровадження державності української мови, здобуття вищої освіти тільки українською мовою, підготовка і висування кадрів української національності у партійні та державні органи.

обов’язковість української мови для партійних і державних працівників, запровадження навчання в школах лише українською мовою, організація культосвітніх закладів, видання книг і преси українською мовою.

добровільне вивчення української мови, запровадження двомовних шкіл, підготовка працівників державних органів, які розуміють українську мову.

розбудова української державності та незалежності.

перебудова культури в Україні на ідеологічних засадах марксизму.

поширення культурних досягнень українських діячів культури в інших радянських республіках, передусім у РСФРР.

утвердження національної свідомості та патріотизму серед українців.

упроваджувалося прикріплення робітників до підприємств.

здійснювалася примусова трудова мобілізація.

застосовувався вільний найм робочої сили.

масово створювалися трудові армії та трудові табори.

знищити «буржуазно-націоналістичну», антирадянську інтелігенцію.

остаточно утвердити радянську владу в національних республіках.

налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу.

подолати масову неписьменність дорослого населення країни.

скасуванню заборон на приватне підприємництво, упровадженню оренди, економічних методів господарювання.

залученню значних іноземних інвестицій, розширенню сфери товарно-грошових відносин, централізації управління.

зниженню цін як на промислові товари для селянства, так і на сільськогосподарську продукцію для робітників.

проведенню націоналізації підприємств промисловості, транспорту, уведенню загальної трудової повинності.

зростання безробіття

ліквідація економічних стимулів розвитку виробництва

періодичні хлібозаготівельні кризи

перетворення УРСР на могутню індустріальну республіку

ліквідація куркульства

розширення мережі селянських збутових, споживчих кооперативів і кредитних товариств

встановлення державної монополії на хліб, націоналізація промислових підприємств, поміщицьких маєтків, торговельних закладів.

уведення продрозверстки на продукцію сільського господарства, розподіл товарів за картками, заборону торгівлі, натуралізація оплати праці.

підпорядкування інтересів суспільства державним потребам, прискорений перехід до соціалізму шляхом одержавлення власності.

запровадження продподатку, госпрозрахунку, відновлення товарно-грошових відносин, формування ринку праці, кооперування виробників.

прискорення соціальної диференціації в містах, поява «нової буржуазії».

скорочення обсягів виробництва товарів повсякденного вжитку.

ліквідація закладів побутового обслуговування населення.

завершення процесу формування матеріально-технічної бази колгоспів.

продовження бойових дій, що ускладнювали відбудову народного господарства.

невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося у збройні виступи проти влади.

здійснення республікою дипломатичного прориву й виходу з дипломатичної ізоляції.

піднесення європейського та світового революційного руху, здійснення світової революції.

дозвіл селянам на продаж сільгосппродукції

суцільна колективізація сільського господарства

здійснення викупних платежів за отриману землю

відновлення общинного землеволодіння

створення агроміст із розгалуженою переробною інфраструктурою.

функціонування виробничо-збутових кооперативів і товариств.

об’єднання всіх господарств незаможних селян у радгоспи.

розгортання мережі машинно-тракторних станцій і бригад.

ліквідація куркульства як класу

періодичні хлібозаготівельні кризи

перетворення УРСР на могутню індустріальну республіку

ліквідація економічних стимулів розвитку виробництва

націоналізація всіх промислових підприємств

заміна продрозкладки продовольчим податком

запровадження системи вільного найму

об’єднання промислових підприємств у трести

уведення карткової системи розподілу продуктів

скасування плати за житло й комунальні послуги

створення трудових армій

масовій утечі селян із місць постійного проживання.

відбудові народного господарства республіки.

досягненню економічної незалежності республіки.

появі в суспільстві прошарку «нової буржуазії».

здійсненню форсованої індустріалізації.

ліквідації економічних стимулів розвитку виробництва.

згасанню антирадянського селянського повстанського руху.