УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІ – В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ. (Підготовка до ЗНО. Історичні персоналії)

Упізнайте діяча за зображенням.

Останній гетьман козацької України. Прагнув відновити рівень автономії України часів Б.Хмельницького, столицею планував зробити Батурін, де будував розкішний палац. За його правління Гетьманщина була виведена з-під управління Сенату і передана у відання Колегії закордонних справ. Провів судову реформу, реформу козацького війська, освіти.

Був придворним короля Яна Казимира, генеральним писарем у гетьмана Петра Дорошенка, а потім у гетьмана Івана Самойловича. Після обрання гетьманом (1687) прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади. Припинилася громадянська війна («Руїна»), розпочалося економічне відродження країни, зміцнився міжнародний імідж України.

Очолив повстання 1702-1704 рр. на Правобережжі з метою приєднання до Гетьманщини. Після зайняття військами І.Мазепи Правобережжя намагався підбурити проти гетьмана запорожців. У липні 1704 був заарештований, засланий у Сибір.

Останній кошовий отаман Запорозької Січі. Дбав про розвиток економіки Запоріжжя, колонізацію нових земель. Проявив себе талановитим дипломатом, хорошим полководцем. Після зруйнування Нової Січі у 1775 р. був заарештований і за наказом Катерини II засланий до Соловецького монастиря. Прожив 112 р.

Посаду генерального писаря обійняв у 1707 році, і відразу ж став найближчим вірним помічником гетьмана Мазепи, Після смерті Мазепи його було обрано гетьманом, але до кінця життя він залишався в еміграції. Став автором документа, що мав назву «Пакти й Конституція прав і вільностей Запорізького війська» (1710 p.).

Отаман опришків, керівник народного руху в 1738-1745 рр. Діяв на Прикарпатті, Закарпатті та Буковині. Про нього складено багато народних пісень і легенд. Образ народного героя відтворено в літературі та мистецтві.

Керівник Коліївщини. 1768 р. зібрав у Холодному Яру, поблизу Чигирина, гайдамацький загін, який розпочав боротьбу проти польської шляхти. Підступно захоплений у полон російськими військами.

Вчений, просвітитель, культурний діяч-автор багатьох літературно-публіцистичних, філософських, природознавчих та теологічних творів. Професор і ректор Києво-Могилянської академії. Свою місію він вбачав у підтримці й допомозі Петру І у перебудові церкви та державного управління. Підтримуючи нове, прогресивне, він жорстоко придушував Старе.

Видатний архітектор. Побудував у Києві надбрамну церкву з дзвіницею в Кирилівському монастирі, Покровську і церкву Миколи Набережного, бурсу Академії, собор Різдва Богородиці, у с. Лемешки – церкву.

Видатний філософ, письменник, просвітитель, композитор. Навчався у Києво-Могилянській академії, перебував за кордоном. Останні 25 років життя мандрував Україною, займався літературною творчістю та проповідував свої філософські погляди. Автор поетичних збірок «Сад божественних пісень», «Байки Харківські», філософських трактатів, перекладів та інш.

1727 р. став гетьманом Лівобережної України ст. Головну увагу гетьман приділяв створенню незалежної від російського уряду політичної, економічної (особливо фінансової), а також судової влади на Лівобережній Україні.

Ставши наказним гетьманом намагався чинити опір російській політиці ліквідації української автономії. Уперта опозиційна діяльність українського уряду викликала роздратування Петра І, який збільшив повноваження Малоросійської колегії, перетворивши її з контролюючої на владну адміністративну структуру. Одночасно він викликав гетьмана та його однодумців до Санкт-Петербурга, де наказав їх заарештувати та ув'язнити у Петропавловській фортеці.