Українські землі у складі Польщі в міжвоєнний період

«Осадництво» — це

У складі якої держави українські землі мали назву «східні креси»?

На початку 1920-х рр. польський уряд поділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» та Польщу «Б». Що стало одним із наслідків такого кроку для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель?

Яка політична партія, що діяла на Західній Україні в 1930-х рр., використовувала терористичні методи боротьби?

Назву якого договору пропущено в цитованому документі:

«У 1923 р. Рада послів Антанти в Парижі надала Польщі всі юридичні права на володіння Східною Галичиною. Рада визнала східні кордони Польської держави, встановлені ___»?

Визначте заходи, що характеризують політику польського уряду щодо українських земель у 1927–1937 рр.

1. Конституційне закріплення прав українців на власну мову й отримання початкової освіти українською мовою, надання Східній Галичині автономних прав.

2. Пошук порозуміння з українством шляхом створення двомовних шкіл на Волині, призначення українців на високі державні посади.

3. Заборона використовувати терміни «Україна» й «українці», передання українських земель польським осадникам.

4. Запровадження політики «пацифікації», створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій.

Укажіть подію, що викликала такий коментар сучасника:

«Відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з артилерією за наказом польської влади пішли хрестовим походом проти беззбройного українського населення Східної Галичини. Шляхи цих каральних експедицій позначені ганебним насильством над українським населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків просвітніх і економічних організацій та різного приватного майна...»

Для якого року були характерними події, описані в уривку з історичного джерела: «У селі Копилів Сокальського повіту Львівського воєводства знищене приміщення читальні, подерто бібліотечні книжки і портрети Шевченка і Франка. Після знищення читальні установлено людей перед читальнею і змушено їх кричати: "Хай живе Пілсудський!"...»?

Що стало наслідком події, описаної в спогадах Є. Петрушевича: «Перебуваючи в Парижі на Раді послів Антанти, я сказав: “Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини виступаю проти такого рішення Конференції Амбасадорів від 14 березня 1923 року, та заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі”...»?

«Іменем Української Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини висловлюю проти того рішення Конференції Амбасадорів з 14 березня рішучий протест та заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі, домагається незалежної Галицької Держави вільних народів та боротиметься за неї далі».

Протест висловлено представникам

«Іменем Української Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини висловлюю проти того рішення Конференції Амбасадорів з 14 березня рішучий протест та заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі, домагається незалежної Галицької Держави вільних народів та боротиметься за неї далі».

Хто є автором цитованого документа?

«Іменем Української Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини висловлюю проти того рішення Конференції Амбасадорів з 14 березня рішучий протест та заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі, домагається незалежної Галицької Держави вільних народів та боротиметься за неї далі».

Документ створено