Українські землі у складі Румунії

Південна Бессарабія, Північна Буковина, Закарпаття

Східна Галичина, Північна Буковина

Південна Бессарабія, Північна Буковина.

Північна Буковина, Бессарабія, Західна Волинь

сприйманння українців не нацією, а лише етнічними відгалуженнями польської та румунської націй

прагнення українців Польщі та Румунії возз'єднатися з радянською Україною

розуміння того, що українці є повноцінною нацією, яка завжди буде прагнути до створення власної національної держави, загрожуючи єдності Польської та Румунської держав

типова стосовно національних меншин політика європейських держав, щоб зберегти міжнародну політичну рівновагу

у Північній Буковині проводилася політика пацифікації

у Північній Буковині масовим тиражем місцева преса закликала український народ до об'єднання із УСРР

у Північній Буковині в 1918 р. було 218 українських початкових шкіл, а до 1926 -1927 навчального року їх не залишилося жодної

у Північній Буковині в 1918 р. не було жодної української початкової школи

надання статусу автономії, право на створення місцевих органів самоврядування та власних законів

надання статусу культурно-національної автономії, право на розвиток української мови, освіти, культури

поширення законів Румунського королівства, збереження самоврядування українських громад

поширення законів Румунського королівства, ліквідація самоврядування українських громад, влада на місцях румунських чиновників

Буковина

Волинь

Галичина

Південна Бессарабія

учасники націоналістичного руху

учасники Татарбунарського повстання

члени комуністичної партії

члени Української національної партії

УНДО

Українська національна партія

Коміністична партія Буковини

Радикальна націоналістична організація

Українська національна партія

Комуністична партія Буковини

Партія українських працюючих "Визволення"

Радикальна націоналістична організація

"бухарестського питання"

"буковинського питання"

"бессарабського питання"

"хустського питання"

Української Соціалістичної Радянської Республіки

Республіки Польща

  Королівства Румунія

Чехо-Словаччини

Викуп частини поміщицьких земель державою та передачу ділянок в регіоні за викуп румунським колоністам

Конфіскацію поміщицького землеволодіння та передачі селянам земельних ділянок за викуп

Наділення землею в регіоні виключно румунських колоністів

Надання українським селянам за викуп ділянок, що не перевищували 1 га, румунські колоністи отримували 4, 5 га ріллі та додатково 0,5 га під садибу, 1 га пасовища

УСРР

МАСРР

Румунії

Угорщини

Польща

Румунія

Чехословаччина

СРСР

Вересні 1924 р.

Січні 1924 р.

Жовтні 1923 р.

Травні 1925 р.

Заборону всіх політичних партій

Встановлення військової диктатури

Ліквідацію всіх релігійних установ і гуртків

Заборону української мови,зміну імен,прізвищ,нащв міст,сіл н румунські

Уряд дозволяв діяльність національних навчальних закладів

На відміну від інших західноукраїнських земель адміністративно-керівні посади всіх рівнів обіймали українці

Уряд розгорнув програму будівництва доріг, здійснив електрифікацію краю, провів земельну реформу

Провідні національні парти в краї домагалися від уряду об'єднання з радянською Україною

Уряд вкладав кошти в розвиток промисловості, що дало змогу істотно збільшити кількість великих підприємств.

Віденського арбітражу (2 листопада 1938 року)

виборів до Сейму Карпатської України (12 лютого 1938 року)

проголошення самостійної Карпатської України (15 березня 1939 року

окупація угорською армією М.Горті з санкції Гітлера території Закарпаття

Зростанням економіки у всіх галузях

Перетворенням цих територій на аграрно-сировинний додаток та джерело дешевої робочої сили

Наділення всіх прошарків населення землею

Проведення масштабної індустріалізації

Жовтні 1938 р.

Квітні 1937 р.

Вересні 1935 р.

Листопаді 1933р.

А.Волошин

А.Бродій

Ю.Ревай

М.Фрунзе

Аграрний характер економіки з проблемою малоземелля селян.

Високий рівень розвитку важкої промисловості.

Провідна роль лісової та лісохімічної галузей у промисловості.

 Значно вищий рівень заробітної плати, ніж в інших частинах ЧСР.

 Загострення соціальних проблем у сільському господарстві під час світової економічної кризи.

 Надання культурної автономії при повній економічній залежності.

Обіцянка широкої автономії (власний сойм, мова, самоврядування) при її поступовому та практичному обмеженні центральним урядом.

Дозвіл на діяльність усіх політичних партій, крім комуністичної.

Підтримка місцевого самоврядування при одночасній забороні культурних товариств.

Мюнхенська угода 1938 року, що призвела до розпаду Чехословаччини.

 Військова допомога Карпатській Україні з боку Польщі та Румунії.

Агресивна політика нацистської Німеччини та її тиск на сусідні держави.

Окупація частини території Закарпаття Угорщиною.

Прагнення місцевих українських лідерів на чолі з Августином Волошином скористатися кризою для реалізації ідеї державності.

Масові збройні повстання проти центральної влади.

Діяльність єдиної потужної підпільної націоналістичної організації.

Домінування однієї легальної партії (як УНП в Румунії), що представляла інтереси українців у парламенті.

Існування великої кількості легальних політичних партій різного спрямування (українофіли, русини, комуністи та ін.) та впливових культурно-освітніх товариств ("Просвіта").

Політика румунізації була значно жорсткішою та всеохоплюючою, ніж політика чехословацької влади щодо асиміляції.

Економічний розвиток Закарпаття значно випереджав розвиток Буковини та Бессарабії.

У Чехословаччині існував ширший спектр легальних українських політичних партій та діяли значні культурні осередки (напр., УВУ в Празі).

 Румунія надала українцям реальну автономію, тоді як Чехословаччина лише декларувала її.

Румунія активно ліквідувала залишки попередньої української адміністративної та освітньої системи, тоді як ЧСР, хоч і обмежувала автономію, але не проводила такої тотальної ліквідації.

Віденського арбітражу (2 листопада 1938 року)

виборів до Сейму Карпатської України (12 лютого 1938 року)

проголошення самостійної Карпатської України (15 березня 1939 року

окупація угорською армією М.Горті з санкції Гітлера території Закарпаття