УРСР у період кризи радянської системи

згортання хрущовських реформ.

реалізацію державного суверенітету республіки.

скорочення масштабів сталінських репресій.

поглиблення політики «перебудови».

дисидентством

номенклатурою

"лисенківщиною"

багатопартійністю

внесення до Конституції СРСР та УРСР статей про громадянські права і свободи

посилення партійного контролю над творчою інтелігенцією

зародження робітничого руху і розгортання масових страйків

обмеження функцій і компетенції каральних органів (КДБ і МВД)

подіями в Чехословаччині, які отримали назву «Празька весна»

 інтервенцією СРСР в Афганістан та згортанням міжнародної політики «розрядки»

підписанням СРСР Гельсінського заключного акта

придушення революції в Угорщині

база для побудови соціалізму

розвинутий соціалізм

 реальний соціалізм

комуністичне суспільство

існування надцентралізованої системи управління

 висока продуктивність праці робітників

спроба запровадження елементів ринкової економіки

 відмова від фінансово-технологічної допомоги країн Заходу

реалізацію Україною конституційного права на вихід зі складу СРСР

ліквідацію монополії КПРС на владу та демократизацію суспільного життя в Україні

ознайомлення світового співтовариства з фактами порушення прав людини в Україні

здійснення структурної перебудови економіки України на ринкових засадах

узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи

система, за якої функціонують і ведуть боротьбу за владу політичні партії

політика розміщення промислових об’єктів без урахування існуючої сировинної бази, трудових ресурсів, екологічної ситуації, потреб регіону

система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування

бюрократизація управління, домінування командно-адміністративних методів організації виробництва, домінування важкої промисловості, остаточне формування воєнно-промислового комплексу

 розквіт колгоспно-радгоспної системи, її вдосконалення, впровадження нових агротехнологій і культур, зокрема кукурудзи

розвиток індивідуального підприємництва у сфері послуг та сільському господарстві

пріоритетний розвиток наукоємного виробництва, масове впровадження досягнень науково-технічної революції

 криза колгоспно-радгоспної системи, низький рівень агрокультури та землекористування, розробка «Продовольчої програми»

дефіцит товарів масового споживання, загострення продовольчої та житлової проблем

децентралізація системи управління, розвиток підприємств місцевої промисловості та промислів

запровадження на всіх великих промислових підприємствах держприйомки готової продукції

ліквідація монополії держави у сфері зовнішніх торговельних зв’язків

відновлення галузевої системи управління промисловістю через союзні та союзно-республіканські міністерства

дозвіл на індивідуальне підприємництво у сфері виробництва товарів народного споживання

 розширення господарської самостійності підприємств шляхом скорочення кількості планових показників

ухвалення семилітнього плану розвитку народного господарства

визначення прибутку й рентабельності ключовими показниками ефективності роботи підприємств

нечисленність дисидентів, відсутність підтримки їх діяльності з боку населення

створення системи ГУЛАГу

діяльність дисидентів була дискредитована зв’язками з іноземними розвідувальними службами

перехід дисидентів до терористичних методів боротьби

 їхні ідеї були неактуальними й несвоєчасними

оперативність і жорстокість каральних органів

відсутність належної організованості, підпільної мережі