Ускладнене просте речення та складне речення

Зоря на небі рожева уже почала займатись; 

Вірний приятель – то найбільший скарб;

Перед самою хатою росли червоні, рожеві, білі маки.

Місяць світить та не гріє;  

Тягнуться до сонця і квіти, і трави;

Мені наснились доли та ліси, поля веселі та вітри незримі.

Усе чарує зір кругом: роса, і луг, і води;

На річці, у лісі, на полі – усюди тихо;

На клумбі ще цвітуть квіти: айстри, безсмертники, чорнобривці.

Світить нам день безсмертними вогнями;    

Який же ти світе теплий і широкий;

Діти цікавляться історією свого краю.

Благословенний будь, мій краю рідний;    

Не клубочтесь, хмари, сиві;

Україно! Ти для мене диво!

Гуркотіть тихіш, машини;   

Слався од краю до краю, Вітчизно;

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Всяке трапитись може на довгім віку;

Може ви чули як пахне земля?

Злива тривала майже годину.

Уже скоро, мабуть, почнеться мітинг;

Може, ми колись ще зустрінемось;

На щастя пожежу погасили швидко.

здаться, мабуть, можливо, звичайно

отже, таким чином, нарешті, наприклад

навіть, майже, все­-таки, мовби, начебто, особливо

Місяць підіймався все вище й вище, затьмарюючи своїм світлом зірки;

Усе зраділо, зустрічаючи день, і день зрадів;

Тремтячі тіні ажурові розквітлий кидає каштан.

Настане літо, жовтий цвіт укриє липу до вершини;

Споглядаю, як ліс проростає осінньою синню;

На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Зненацька за одну ніч упав сніг, і тепер пущі лежали під холодним небом.

Шептало молотив копитами теплуваті хвилі і бризки смачно лоскотали губи.