Прості, складні та ускладнені речення

А За лісом сонце сходило і розсіювалися хмари.

Б То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

В Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

Г Життя гортає сторінки, годинник свариться роками на стіні.

Д Любі дерева, справжня весна ще далеко, ще за горами, за морями.

А Спускалася ніч, утихомирювала людські клопоти, руки й думки.

Б Ніжно і радісно хиляться кущі й дерева.

В Іван віддав Марічці цукерку, дівчинка взяла.

Г Рідну землю люблять пташка й комашка.

А Мати сіяла сон під моїм вікном, а зійшов соняшник.

Б Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

В На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.

Г Мати жде й поглядом шукає битий, посивілий шлях.

Д Осінню, веселим падолистом дихнув на нас вітер.

А У моїм краю ростуть, дуби ялини.

Б Подарувала щедра доля вербу, калину, тополю.

В А маки процвітають, і білим, і синім, і червоним квітом.

Г Чисто, щедро, й шепітливо горнеться трава!

А Мій рідний сину бійся нічиїх, вони завжди безликі і холодні (В. Крищенко).

Б Ти наше диво калинове кохана материнська мово (Д. Білоус).

В О слово рідне Орле скутий Чужинцям кинуте на сміх! (Олександр Олесь).

Г Не вам в мережаній лівреї донощики і фарисеї за правду пресвятую стать (Т. Шевченко).

А іменником у Н. в. однини та З. в. множини

Б іменником у Кл. в однини та Н. в. множини

В іменником у З. в. однини та Н. в. множини

Г займенником у Н. в. однини та множини

А Коли стелиться доріжка козакові не до ліжка.(Народна творчість)

Б Місяць козацьке сонце .(Народна творчість)

В На горбочку мак в шапці як козак.(Г.Черінь)

 Г А на чому ми спинились дорогий ти мій козаче? (О. Омельченко)

А Хай, милі друзі, вам щастить, у дружбі вірній, у праці мирній.

Б Хай милі, друзі, вам щастить, у дружбі вірній, у праці мирній.

В Хай милі друзі, вам щастить, у дружбі вірній, у праці мирній.

Г Хай, милі друзі вам щастить, у дружбі вірній, у праці мирній.

А У лісі не було нічого ані грибів, ані ягід, ані черешень.

Б І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними.

В На річці, у лісі, на полі усюди німо, тихо.

Г За війну страшніші деякі речі боягузтво, зрадництво, егоїзм.

А Пронеслася над галявиною ціла зграйка птахів сороки ворони граки.

Б На галявині в лісі в полі всюди чується гомін птахів.

В Блакитними очами дивляться мені в очі весна й небо

Г Я милувався всім деревами квітами травичкою.

А Усе таке рідне й близьке веселить мій погляд викликає безмежне почуття щирої радості.

Б І хліб на столі і вишита хустина і старі світлини усе нагадує мені дитинство.

В Усе зігріває мою душу і криниця на подвір’ї і розложиста груша в саду і кущ калини біля хати.

Г Усе випромінювало світло символізувало глибину незрадливої любові до батьків.

А може, мабуть, можливо

Б на щастя, на жаль, на диво

В по-перше, по-друге, отже

Г будь ласка, вибачте, дозвольте

А На думку Григорія Сковороди духовне відродження людей, приведе до злагоди в суспільстві.

Б Життя, відомо, наймудріший учитель.

В На жаль, не все збувається, але я не переймаюсь.

Г Я для тебе горів, український народе, тільки, мабуть, не дуже яскраво горів.

А Небо здається зараз розколеться навпіл від грому та блискавок.

Б Чи може щастя хочеш ти?

В Щось видно у них не склалося!

Г На щастя і любов я маю право.

А Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!

.Б Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана.

В Співчуття є найголовніший і, може, єдиний закон людського життя.

Г Його репліки і пропозиції були якраз до речі.

А Отже Ви не виконали свою роботу?

Б Чи може Ви не можете зрозуміти, що треба робити?

В Мені звичайно завжди доводиться переконувати людей.

Г Може працювати якісно, коли хоче!

А Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, добра й захопленості.

Б Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі. 

В Чигирин, здається, глянув не в очі, а в душу.

Г Безумовно, ти дуже талановитий чоловік.

А Ну а ви, я бачу, здружилися.

Б Тепер, на жаль, довкола буде безлюдно й сумно. 

В Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім’я мого рідного міста.

Г У неволі тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було.

А Все упованіє моє на тебе мій пресвітлий раю на милосердіє твоє.

Б Пливе Десна Довженкова ріка.

В Синам розкажуть мрійні матері як ми ішли із думою новою нових часів нові каменярі.

Г Обличчя вмию хліб і сіль знайду візьму пораду стриману і строгу.

А Діти ваша мова прекрасна не соромтесь її не цурайтесь вона нічим не гірша за інші мови.

Б Роксолано Роксолано твоє ім’я мов дзвін.

В Прощай прощай чужа моя людино.

Г Слово чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться?

А підметом

Б не є членом речення

В присудком

Г означенням

А Зустрічають мене чорнобривці і, сміється батьківська земля.

Б Хотів би я мамо, веселі пісні співати: але настрій не той.

В Грім гуркоче, і руда хмара лівим крилом обійма небо.

Г Пишається калинонька, явір молодіє кругом їх верболози, й лози зеленіють.

А Чужа душа то кажуть темний ліс.

Б На диво птахи ще не відлітали у вирій.

В Без сумніву і ми не в тім’я биті.

Г Мабуть сонця сьогодні буде мало.

Д Отже червень починаються канікули!

А  На щастя  злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

Б  На щастя  потяг було затримано через технічні проблеми.

В Усі іспити сестра  на щастя  склала на високі бали.

Г Поки працювали в полі дощу  на щастя  не було.

Д Сподіватися на щастя я буду в цій ситуації.