Усвідомлене читання.

Колосок

Жили собi двоє мишенят - Круть та Верть i пiвник Голосисте Горлечко. Мишенята було тiльки й знають, що танцюють та спiвають. А пiвник удосвiта встане, всiх пiснею збудить та й до роботи береться.

    Ото якось пiдмiтав у дворi та й знайшов пшеничний колос. - Круть, Верть, - став гукати пiвник,

 - а гляньте-но, що я знайшов!

Поприбiгали мишенята та й кажуть:

 - Коли б це його обмолотити :

 - А хто молотиме? - питається пiвник.

 - Не я! - одказує одне мишеня.

- Не я! - каже й друге мишеня.

 - Я обмолочу, - каже до них пiвник. I взявся до роботи. А мишенята й далi граються.

От вже й обмолотив пiвник колосок та й знов гукає:

- Гей, Круть, гей, Верть, а йдiть гляньте, скiльки зерна я намолотив! Поприбiгали мишенята.

- Треба, - кажуть, - зерно до млина однести та борошна намолотити.

 - А хто понесе? - питає пiвник.

- Не я! - гукає Круть.

- Не я! - гукає Верть.

 - Ну, то я однесу, - каже пiвник. Узяв на плечi мiшок та й пiшов. А мишенята собi одно скачуть - у довгої лози граються. Прийшов пiвник додому, знов кличе мишенят:

 - Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно принiс. Поприбiгали мишенята, порадiли:

- Ой, пiвнику! Вже тепер тiсто треба замiсити та пирiжечкiв спекти.

 - Хто ж мiситиме? - питає пiвник.

 А мишенята й знов своє:

- Не я! - пищить Круть.

 - Не я! - пищить Верть.

Подумав, подумав пiвник та й каже:

- Доведеться менi, мабуть. От замiсив пiвник тiсто, принiс дрова та й розпалив у печi. А як у печi нагорiло, посадив пирiжки. Мишенята й собi дiло мають: пiсень спiвають, танцюють. Аж ось i спеклися пирiжки, повиймав їх пiвник, виклав на столi. А мишенята вже й тут. I гукати їх не треба.

- Ох, i голодний я! - каже Круть.

 - А я який голодний! - каже Верть.

Та й посiдали до столу. А пiвник i каже:

- Стривайте-но, стривайте! Ви менi перше скажiть, хто знайшов колосок.

 - Ти, - кажуть мишенята.

- А хто його обмолотив?

 - Ти, - вже тихiше вiдказують Круть iз Вертем.

- А тiсто хто мiсив? Пiч витопив? Пирiжкiв напiк?

- Ти, - вже й зовсiм нищечком кажуть мишенята.

- А що ви робили? Що мали казати мишенята? Нiчого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме?