Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні (1929-1939 рр)

1Б 2А 3Д 4В

1А 2Б 3Д 4В

1В 2А 3Д 4Б

1Г 2А 3Д 4Б

шляхів стримування зростання цін на сільгосппродукцію.

способів матеріального стимулювання селянства.

джерел фінансування індустріалізації.

інструментів проведення грошової реформи.

згортання політики «українізації».

наростання загрози Другої світової війни.

здійснення масових репресій у республіці.

зневіра в можливості побудови соціалізму.

вигнання нелояльних до радянської влади митців за кордон.

насадження єдиного творчого методу - «соціалистичного реалізму».

запровадження загальної обов'язкової середньої освіти.

створення творчих літературно-мистецьких об'єднань.

поява в промисловому комплексі республіки нових галузей

пріоритетний розвиток галузей легкої промисловості

нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки

розширення прав підприємств у виробництві та збуті готової продукції

побудова та реконструкція великих промислових об'єктів

децентралізація управління галузями промисловості та будівництва

Справа Промпартії.

Шахтинська справа.

справа «Спілки визволення України».

справа «Українського національного центру».

«З метою покращення управління промисловістю визнано за необхідне ліквідувати ради народного господарства і повністю підпорядкувати підприємства загальносоюзним і республіканським міністерствам за галузевим принципом».

«Реконструйовано легку та харчову промисловості, ліквідовано їх відставання від чорної металургії за рівнем капіталовкладень. Ці галузі увійшли в ряд передових галузей соціалістичного господарства».

«…Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР. …Тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств».

«Наша промисловість зростає нечуваними кроками. Ми збудували Краматорський машинобудівний, Харківський тракторний заводи. Все це переконує, що боротьба за соціалізм захоплює мільйони ентузіастів».

зміцнення тоталітарного ладу.

зниження рівня життя населення.

завершення будівництва основ соціалізму.

зростання ролі громадянського суспільства.

освоєння цілинних та перелогових земель.

масових репресій проти селянства.

передання земель заможних селян бідняцьким господарствам.

введення госпрозрахунку між державою та колгоспами.

плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х роках у справі «Спілки визволення України».

літературно-мистецької генерації України 1920–1930-х років, репресованої сталінським режимом.

групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних у ході боротьби зі «шкідництвом» у 1920–1930-х роках.

покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-х років.

побудову розвиненого соціалістичного суспільства та керівну роль комуністичної партії в суспільному і державному житті.

диктатуру трудящих мас, завданням якої є здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму шляхом проведення соціалістичних перетворень.

перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства.

входження республіки до складу СРСР без права виходу з його складу, функції її органів державної влади та управління.

«Український національний центр»

«Спілка визволення України»

«Шахтинська справа»

«Союз визволення України»

мети.

жертв.

масштабу.

передумов.

«стахановський рух»

«пацифікація»

«Дніпрогес»

«лібералізація»

«осадництво»

«плюралізм»

«п’ятирічка»

з найбільшими людськими втратами від Голодомору 1932–1933 рр.

діяльності хлібозаготівельної комісії В. Молотова в жовтні 1932 р.

розгортання перших машинно-тракторних станцій наприкінці 1928 р.

активних дій повстанських загонів Н. Махна у 1920–1921 рр.

панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя

політичний плюралізм, активна діяльність партій, які є виразниками інтересів різних верств суспільства

визнання абсолютної цінності людської особистості, дотримання владою принципу «особа важливіша за державу»

одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці

існування незалежних профспілок, неурядових громадських організацій та інституцій

усеохоплюючий політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства

співіснування державного та приватного секторів економіки, підтримка підприємницької активності громадян

«Шахтинської справи»

Голодомору

«Закону про п’ять колосків»

справи «Спілки визволення України»

розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств

багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села

«прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом

запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами

стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства

утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві

живопис

музика

література

театр

1937 р.

1927 р.

1932 р.

1930 р.

1928/29 – 1932/33 рр.

1933 – 1937 рр.

1930/31 – 1933/34 рр.

1927/28 – 1931/32 рр.

шкідництво технічного персоналу на заводах і фабриках

«ганебний стовп» для робітників, які систематично не виконують планових завдань

саботаж «соціалістичного будівництва» працівниками культур

боротьбу влади з «куркульським саботажем» під час хлібозаготівлі 1932 р.

2, 4

3, 4

1, 2

4, 5

ВГБА

АБВГ

БГАВ

ВАГБ

зростання чисельності робітничого класу

зміцнення соціального статусу селян-власників

баланс попиту та виробництва товарів

панування державної власності

примусове затягування селян в у колгоспи

обмеження втручання держави в економіку