Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні

справи «Спілки визволення України»

«Шахтинської справи»

Голодомору

«Закону про п’ять колосків»

шляхів стримування зростання цін на сільгосппродукцію.

способів матеріального стимулювання селянства.

джерел фінансування індустріалізації.

інструментів проведення грошової реформи.

зневіра в можливості побудови соціалізму

здійснення масових репресій у республіці

наростання загрози Другої світової війни

згортання політики «українізації»

створення творчих літературно-мистецьких об’єднань

запровадження загальної обов’язкової середньої освіти

насадження єдиного творчого методу — «соціалистичного реалізму»

вигнання нелояльних до радянської влади митців за кордон

децентралізація управління галузями промисловості та будівництва

побудова та реконструкція великих промислових об’єктів

розширення прав підприємств у виробництві та збуті готової продукції

нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки

пріоритетний розвиток галузей легкої промисловості

поява в промисловому комплексі республіки нових галузей

Г.Юра.

Л. Курбас.

М.Бойчук.

О. Довженко.

утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві

стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства

запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами

«прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом

багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села

розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств

справа «Українського національного центру».

справа «Спілки визволення України».

Шахтинська справа.

Справа Промпартії.

вигнати куркулів зі створюваних колгоспів і радгоспів.

змусити більшу частину селянства об’єднуватися в колгоспи.

посилити матеріальну зацікавленість селян у суспільній праці.

перерозподілити землю куркулів на користь бідняків.

зростання ролі громадянського суспільства.

завершення будівництва основ соціалізму.

зниження рівня життя населення.

зміцнення тоталітарного ладу.

Засвідчити єдність Комуністичної партії та народу у здійсненні індустріалізації.

Переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над капіталізмом.

Продемонструвати світові високі темпи розвитку промисловості.

Мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги.

Лікнеп, непман, «Плуг».

«Інтегральний націоналізм», русофільство, румунізація.

Соціалістичний реалізм, Великий терор, «стаханівський рух».

Українська академія наук, Українська автокефальна православна церква, «Молодий театр» Леся Курбаса.

припинення масових репресій серед літераторів

утвердження ідеологічного контролю за творчістю митців

формування самобутньої літературної течії модерністів

поглиблення процесів «українізації»

уведення кримінальної відповідальності за запізнення на роботу

заборона робітникам самовільно залишати підприємства

підвищення норм виробітку продукції

запровадження семиденного робочого тижня

покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-х років.

групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних у ході боротьби зі «шкідництвом» у 1920–1930-х роках.

літературно-мистецької генерації України 1920–1930-х років, репресованої сталінським режимом.

плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х роках у справі «Спілки визволення України».

театр

література

музика

живопис

співіснування державного та приватного секторів економіки, підтримка підприємницької активності громадян

усеохоплюючий політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства

існування незалежних профспілок, неурядових громадських організацій та інституцій

одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці

визнання абсолютної цінності людської особистості, дотримання владою принципу «особа важливіша за державу»

політичний плюралізм, активна діяльність партій, які є виразниками інтересів різних верств суспільства

панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя

«воєнного комунізму».

суцільної колективізації.

нової економічної політики.

«коренізації».

«п’ятирічка»

«плюралізм»

«осадництво»

«лібералізація»

«Дніпрогес»

«пацифікація»

«стахановський рух»

Харкова.

Одеси.

Києва.

Львова.

запровадження продрозверстки.

створення системи МТС.

розпуску колгоспів.

згортання непу.

«інкорпорація».

«колективізація».

«коренізація».

«індустріалізація».

масовий добровільний вступ селян до колгоспів

проведення кампанії з розкуркулювання заможного селянства

ліквідація системи державної хлібозаготівлі

розширення мережі машинно-тракторних станцій

державне стимулювання приватних присадибних господарств

запровадження внутрішніх паспортів для населення міст і новобудов

майнове розшарування колгоспного селянства

«Техніка вирішує все!»

«Доженемо й переженемо США!»

«Економіка має бути економною!»

«Усе для фронту, усе для перемоги!»

урочище Бабин Яр.

місто Базар.

станція Крути.

урочище Биківня.

запровадження терору голодом.

боротьби з масовими епідеміями.

реалізації антицерковної політики.

усунення наслідків політики «ножиць цін».

Індустріалізація, п’ятирічка, «стаханівський рух».

Денаціоналізація, приватна власність, гривня.

Продрозверстка, націоналізація, радгоспи.

Продподаток, артіль, трести.

створення системи трестів, концесій

денаціоналізація промисловості

збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хліба

внутрішні примусові державні позики

відмова від політики «ножиць цін»

доходи державного сектору економіки

бароко.

модерн.

класицизму.

конструктивізму.

1921 р.

1925 р.

1934 р.

1937 р.