Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Форсована індустріалізація. Голодомор 1932-1933 рр.

причин індустріалізації.

переваг індустріалізації.

масштабів індустріалізації.

джерел індустріалізації.

справи «Спілки визволення України»

«Шахтинської справи»

Голодомору

«Закону про п’ять колосків»

зневіра в можливості побудови соціалізму

здійснення масових репресій у республіці

наростання загрози Другої світової війни

згортання політики «українізації»

технічна перебудова

форсована індустріалізація

промисловий переворот

технологічна реконструкція

створення творчих літературно-мистецьких об’єднань

запровадження загальної обов’язкової середньої освіти

насадження єдиного творчого методу — «соціалистичного реалізму»

вигнання нелояльних до радянської влади митців за кордон

Собор Святої Софії в Києві

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Спасо-Преображенський собор у Чернігові

справа «Українського національного центру».

справа «Спілки визволення України».

Шахтинська справа.

Справа Промпартії.

Спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи.

Викликати у селян зневажливе ставлення до одноосібників.

Посилити класову боротьбу на селі проти куркульства.

Роз’яснити селянству завдання політики «ліквідації куркульства як класу».

Засвідчити єдність Комуністичної партії та народу у здійсненні індустріалізації.

Переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над капіталізмом.

Продемонструвати світові високі темпи розвитку промисловості.

Мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги.

уведення кримінальної відповідальності за запізнення на роботу

заборона робітникам самовільно залишати підприємства

підвищення норм виробітку продукції

запровадження семиденного робочого тижня

входження республіки до складу СРСР без права виходу з його складу, функції її органів державної влади та управління

перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства

диктатуру трудящих мас, завданням якої є здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму шляхом проведення соціалістичних перетворень

побудову розвиненого соціалістичного суспільства та керівну роль комуністичної партії в суспільному і державному житті

активних дій повстанських загонів Н. Махна у 1920–1921 рр.

розгортання перших машинно-тракторних станцій наприкінці 1928 р.

діяльності хлібозаготівельної комісії В. Молотова в жовтні 1932 р.

з найбільшими людськими втратами від Голодомору 1932–1933 рр.