Узагальнення та перевірка рівня сформованості знань з теми - Україна в умовах входження до складу СРСР. Радянська політика 1920-1930-хх років

"Трійки" - органи у складі начальника обласного НКВС, секретаря обкому та прокурора, що виносили вироки поза межами правового поля

"Трійки" - органи у складі начальника обласного НКВС, секретаря обкому та прокурора, що виносили вирок у відповідності до норм Конституції СРСР/УРСР

"Трійки" - органи у складі начальника обласного НКВС, секретаря обкому та прокурора, які слідкували за реалізацією заходів Нової економічної політики, зокрема заміни "продрозкладки" - "продподатком"

"Трійки" - показник рівня засвоєння матеріалу в системі оцінювання навчальних доясягнень учнів в радянській школі

Основний закон вимагав згоди родичів на арешт

Основний закон дозволяв арешти лише іноземців

Конституція діяла одночасно з масовими арештами та "лімітами" НКВС

Конституція передбачала "недоторканність" лише партійним та державним керівникам, тому ніхто з партійно-державного апапарату не був засудженний та розстрілянний

Надмірне прославляння Сталіна як " батька народів " та "геніального вождя"

Заборона будь-яких згадок про Сталіна в газетах, радіо

Вільна дискусія про методи управління та керівництва Сталіна

Передача всієї влади місцевим радам

Надання права голосу лише членам партії

Заборона селянвам брати участь у виборах

Скасування таємного голосування

Запровадження таємного, прямого, рівного виборчого права

СРСР було утворено за так званим "проєктом автономії" Й. Сталіна, який передбачав включити незалежні радянські республіки (РРФСР, УСРР, БСРР, ЗСРФРР) до складу РРФСР (російської радянської федеративної соціалістичної республіки) як автономні, що передбачало мінімальну самостійність

Утворення СРСР відбулося на засадах конфедерації з реальним правом виходу кожної республіки із складу Радянського Союзу, що і дало юридичні підстави Україні та іншим Радянським Республікам вийти із складу СРСР на початку 1990- х років

У фомуванні СРСР переміг так званий "лєнінський проєкт федерації", де республіки, які входилидо складу СРСР, зберігали певним чином свій суверенітет (права, систему законодавсва, виконавчі, законодавчі, судові органи)

остаточне утвердження радянської влади в Україні відбулося після першої радянсько-української війни наприкінці 1917- на поч. 1918 рр.

Україна увійшла до складу СРСР 30 грудня 1922 року як одна з чотирьох республік-засновників, що було офіційно юридично оформлено Союзним договором та Декларацією про утворення СРСР, яку було ратифіковано на І Всесоюзному З'їзді

розстріл групи вояків армії УНР під Базаром у листопаді 1921 року, під час Другого зимового походу, вважається фінальною крапкою збройної боротьби, відповідно 1921 рік вважається датою входження України до складу СРСР

вважається, Україна увійшла до складу СРСР 30 грудня 1922 року, проте легітимного оформлення Союзницького договору на І Всесоюзному З'їзді не відбулося, а певне юридичне закріплення утворення СРСР стосується прийняття І Конституції СРСР 1924 року

Ризький мирний договір

Берестейський мир

Варшавський мирний договір

Робочо-селянський союзний договір

 Закон Центральної Ради "Про надання автономії національним меншинам"

поширення голоду 1920-х років

запровадження непу

початок боротьби з неписьменністю

скорочення політики "коренізації"

підтримка американських кампаній політики суцільної колективізаці

заміна продрозкладки продовольчим податком

ухвалення плану ГОЕЛРО з електрифікації країни

початок розподілу поміщицьких земель серед селян

включення Української СРР до складу СРСР

проведенню націоналізації підприємств промисловості, транспорту, уведенню загальної трудової повинності

зниженню цін як на промислові товари для селянства, так і на сільськогосподарську продукцію для робітників

залученню значних іноземних інвестицій, розширенню сфери товарно-грошових відносин, централізації управління

скасуванню заборон на приватне підприємництво, упровадженню оренди, економічних методів господарювання

«Наше завдання: добити контрреволюційні елементи, викрити націоналістичні ухили, розгорнути роботу з виховання партійних мас, а також широких мас у дусі пролетарського інтернаціоналізму»

«Зростання української культури та інтелігенції йде швидкими темпами, що коли ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас… віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі».

«Від російської літератури нам треба тікати якомога швидше, тому що вона тяжить над нами в віках… Вигодовувати на ній наше молоде мистецтво – це значить затримати його розвиток».

«Замість того, щоб …розвивати зв'язок з культурою російського народу…частина інтелігенції скочується на позиції занепадницької буржуазної культури. Ці митці відриваються від народу, захоплюючись техніцизмом».

1

2

3

4

такого статусу не мала жодна адміністративно-територіальна одиниця

причин індустріалізації

джерел індустріалізації

переваг індустріалізації

необхідності підняття рівня освіченості населення

джерела фінансування індустріалізації

способи матеріального стимулюввання селянства

інструментів проведення грошової реформи

шляхів стримування зростання цін на сільськогосподарську продукцію

співіснування державного та приватного секторів економіки, підтримка підприємницької активності громадян

усеохоплюючий політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства

існування незалежних профспілок, неурядових громадських організацій та інституцій

одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці

визнання абсолютної цінності людської особистості, дотримання владою принципу «особа важливіша за державу»

політичний плюралізм, активна діяльність партій, які є виразниками інтересів різних верств суспільства

панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя

1 і 4

2 і 3

2 і 4

1 і 3

3 і 4

початок «червоного терору»

згортання політики коренізації

розвиток вищої освіти

боротьба з неписьменністю

терору голодом

утвердження системи раднаргоспів

кампанії розкуркулення

заходів зі згортання колективізації

утвердження політики масових репресій про інтелігенції

«Почалась робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини…»

«…У роботі деяких радянських істориків були допущені серйозні помилки космополітичного характеру. …купка безрідних космополітів намагалася вести свою шкідливу роботу, поширюючи антипатріотичні погляди при висвітленні питань історії нашої Батьківщини…»

«…У період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від викривлень загальнолюдських принципів гуманізму, у країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле…»

«На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб…»

обмеження впливу іноземного капіталу у вугільній та металургійній галузях промисловості

загальне одержавлення засобів виробництва, створення мілітаризованої економіки командного типу

збереження приватного сектору економіки, збільшення державної допомоги дрібним товаровиробникам

потужна урбанізація, швидке формування фабрично-заводського робітничого класу

домінування виробництва засобів виробництва, поглиблення підпорядкованості економіки республіки союзному центру

стрімке зростання заробітної плати, матеріального добробуту та життєвого рівня населення

організаторів і виконавців терору

передумови та привід терору

причини та сутність терору

масштаби та наслідки терору

Трудовий героїзм робітників на новобудовах перших п’ятирічок

Панування в суспільстві загальної недовіри, взаємної підозри

Використання дармової примусової робочої сили ув’язнених

Нагнітання атмосфери страху, пошуку «ворогів народу»

з найбільшими людськими втратами від Голодомору 1932–1933 рр.

діяльності хлібозаготівельної комісії В. Молотова в жовтні 1932 р.

розгортання перших машинно-тракторних станцій наприкінці 1928 р.

активних дій повстанських загонів Н. Махна у 1920–1921 рр.

входження республіки до складу СРСР без права виходу з його складу, функції її органів державної влади та управління

перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства

диктатуру трудящих мас, завданням якої є здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму шляхом проведення соціалістичних перетворень

побудову розвиненого соціалістичного суспільства та керівну роль комуністичної партії в суспільному і державному житті

«Союз визволення України»

«Шахтинська справа»

«Спілка визволення України»

«Український національний центр»

"самоліквідація" УАПЦ

заборона діяльності УГКЦ