Узагальнення вивченого 5 клас

Я пригорнусь до тебе, пісне, золотими крильми пшениці, тінявими ярами.

Хтось, може, винен перед ними.

Намалюю, розфарбую зимову нічку в місячному сяйві.

Настали осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє.

Повітря то склом виблискує ламким, то ніжно дзвонить над полями.

Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.

Десь там матуся в обіймах утоми виходить зустрічать мене на шлях.

Схилились вишні в розпачі німім, і ронять десь свій цвіт пахучі абрикоси.

І земля, і вода, і повітря - все поснуло.

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття з ніжно-білими квітами.

Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт.

Засинає місто після праці під нічною ковдрою, лише чути подекуди одинокі звуки.

Здрастуй, моя, прадідівська хато.

Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілляках.

Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля.

Осінь ходить по краю, виганяє птиць із гаю.

Погода за вікном здається говорить, що настала барвиста весна.

На центральних дорогах Києва буває велике скупчення транспорту.

На місці собору за словами літописців було сільське поселення.

Напевно всім доводилося спостерігати за красою ранкового неба.

Для письменника все має вагу: рядок народної пісні чи сторінка літопису.

Любив дід гарну й бесіду й добре слово.

Роман прислухається до пісні і до народження чогось нового.

На вечірньому небі потьмяніли й щезли сріблясті зірки.

Важко повірити, що на місці цього чарівного парку була тільки хата та криниця.

Усе підвладно розуму людини видатне минуле, розмаїте сьогодення, таємниче майбутнє у.

І погляд, і слово, і жест усе набуває особливого значення.

Весь зелений степ і синє кругле небо заливало проміння гарячого, золотого сонця.

Шумлять столітні дуби, тихо шепоче очерет навколо ставка.

І досі тут ростуть ровесники парку дуб звичайний, тюльпанове дерево, плакуча верба.

Прийшов у село бідний чоловік, попросив у заможного господаря шматочок хліба.

Майже три десятки великих, середніх і зовсім малих озер знаходяться у цьому районі.

Він правді дивився у вічі.

За словами філософа Платона думки керують світом.

Ти моє щастя шепотіла мати синові.

На сизих луках скошено траву.

"Це я, ваш Пірат", - гавкав він крізь сльози.

"Оксано, тікаймо" - рішуче прошепотів він.

"Воскресни Україно! - молив поет.

На плакаті написано: - "Бережіть природу!"

Тут поет запитав Хто там

Лицар крикнув От спасибі

Не на тебе ждать я буду поет відповідає

Прислів'я каже Вік живи - вік учись

А: "П?"

"П?" - а.

А: "П!"

"П, - а: П"