Узагальнення з розділу "Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст."

1569 р

1596 р

1469 р

1500 р

шляхта

магнати

курфюрсти

лендлорди

Фільварок

Магістрат

Лави

1 травня 1569

1 червня 1569

1 липня 1569

1 серпня 1569

князі і пани

магнати і шляхта

герцоги і графи

лорди і барони

а) селяни

б) єпископи

в) міщани

г) бояри

зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи

 прагненням польської шляхти приборкати українське селянство та козацтво

потребою у створенні розгалуженої оборонної лінії проти нападів татар.

успіхами в поширенні нових сільськогосподарських культур.

захисту населення міст від сваволі королівських намісників і великих землевласників

ліквідація цехової системи організації ремісничого виробництва

утвердження панівного становища українського населення у містах

витісненню з органів міського самоврядування іноземців (поляків, німців тощо)

В.К. Острозький

М. Рогоза

І. Потій

Й. Рутський

Самоврядні громади вільних ремісників одного чи кількох фахів, які згідно зі статутом мали дотримуватися певних особливостей виробництва, а також визначеного способу життя

 релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці XVI–XVII ст

об’єднання реєстрового козацтва та духовенства, які здійснювали контроль за діяльністю вищих православних церковних ієрархів у XV–XVI ст.;

доброчинні товариства української шляхти, які опікувалися будівництвом православних храмів власним коштом у XVI ст.; 

закріпачення українського селянства.

поширення ідей Реформації та Контрреформації.

виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.

реформування православної церкви митрополитом П. Могилою.

15 грудня 1566

13 грудня 1596

1 квітня 1577

15 грудня 1596

успіхи в поширенні нових сільськогосподарських культур

зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Європи

входження українських земель до Великого Князівства Литовського

впровадження магдебурзького права

покращення соціального положення селян

розвиток торгівлі

закріпачення селян

освоєння нових земель

розорення шляхти і магнатів

скасування панщини

форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю селянина власним реманентом у господарстві землевласника.

форма натуральної ренти, податок грішми або продуктами, що стягувався землевласником із залежних від нього селян.

система суспільних відносин, за якої землевласник мав право на особу, працю та майно залежних від нього селян-кріпаків.

велике шляхетське багатогалузеве господарство, орієнтоване на ринок, в якому вся земля належала панові, й базувалося на праці залежних селян.

початок промислового перевороту

запровадження уроків та погостів;

початок карбування власної монети - "златників" і "срібників"

об"єднання ремісників у цехи

поширення фільваркового господарства

закріпачення селян

право на апеляцію судового рішення

право на звільнення від податків

право міста на самоврядування

дозвіл на торгівлю для іноземних к

сприяло розвитку та зміцненню православної церкви

забезпечувало захист релігійних поглядів

негативно впливало на становище православної церкви

Київське

Львівське

Одеське

дискусійна література

полемічна література

дослідницька література