Узагальнення з теми "Другорядні члени речення.Однорідні члени речення"

які рівноправні між собою

стосуються одного й того самого слова в реченні

пов'язані сполучниковим зв'язком

відповідають на те саме питання

виконують однакову синтаксичну роль

мають однакові закінчення

вони з'єднані безсполучниковим зв'язком

вони з'єднані сполучниками а, але, та (у значенні але)

вони з'єднані неповторюваними сполучниками і, й, чи, або, та (у значенні і)

вони з'єднані повторюваними сполучниками і, й, чи, або, та (у значенні і)

своїм значенням об'єднують однорідні члени речення

стоять перед однорідними членами

це підмети або присудки

це синоніми до однорідних членів

тире

двокрапку

кому

крапку з комою

двокрапку

кому

тире

крапку з комою

А. Перше.

Б. Друге.

В. Третє.

Г. Четверте.

А. На річці, в лісі, на полі усюди німа тиша.

Б.  І все поволі зникає море, стелі, земля.

В.  Все це йому знайоме кожен кущик, горбок, долина, стежечка .

Г. На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах скрізь уже запанувала тиша.

А. Однорідними можуть бути як другорядні, так і головні члени речення.

Б. Однорідними називають члени речення, що відповідають на те ж саме питання, виконують однакову синтаксичну роль.

В. Повтори одного й того ж слова не вважаються однорідними членами речення.

Г. Однорідними можуть бути лише другорядні члени речення.

А. Над галявиною пронеслася ціла зграйка птахів сороки, граки, ворони. 

Б.У лісі зараз зʼявилися проліски, конвалії.

В. У лісі, у полі всюди чується гомін птахів.

Г. Берези, клени, дуби дерева були окутані туманом.

А Птахи весело щебетали.

Б Веселі хлопʼята розважалися на галявині. 

В Оленка зірвала ромашку й простягнула подрузі.

Г Радість і журба ідуть разом у житті.

Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горі.

Любив дід гарну бесіду і добре слово.

Раділи верби і тополі…

Тече вода в синє море, та не витікає.

Сонце вже ховалось за гори.

Узгір’я хмариною спускалось в море.

Повіяв ранковий вітер.

Освітлений краєчок неба почорнів.

На землі, у траві, на деревах - скрізь вирує життя.

У нашому лісі ростуть і берези, і дуби, і вільхи.

Реве та стогне Дніпр широкий.

Таємнича, темна, тривожна ніч настала.

 Бабуся рятувала, виходжувала хворих від недуг.

 Потім брала жмут висушених лікарських, цілющих рослин.

Бабуся торкалася стебелець і листочків.

 Вітер пісню співає журливо, тихо і ніжно.

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою.

Небо заступили хмари.

Дороги веселі пливуть повз оселі.

Надворі розцвітав тихо ранок.

Дерева одягнуті глицею і не пропускають холодного вітру.

Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях, на горах.

Лози, висип, кручі блищать на сонці.

Пишаються рожевим цвітом яблуні в саду.

Означення

Підмет

Обставина

Додаток

Люблю стояти над Дніпром коли цвітуть сади долини гори (В.Сосюра).

Січень віє навкруги навіває скрізь сніги (М.Щербак).

Бережи найцінніші скарби здоров'я і вірного друга (Народна творчість).

Чистих серцем я шукаю а не гострих на язик (М.Чернявський).

члени речення, що становлять його граматичну основу;

усі члени речення, крім головних;

члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до

         одного й того самого члена речення;

другорядні члени речення

По дорозі торохтить зима на возі (Т. Коломієць);

Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади (Н. Мудрик);

Умостився Морозенко на столітнім дубі (В. Скомаровський);

Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям (В.Сосюра).

Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш (Народна мудрість);

Пісні приказки прислів’я все те вражало надзвичайним багатством жарту  

 гумору практичного розуму (І. Нечуй – Левицький);

Звучать улюблені слова Держава Тризуб Булава! (Яр Славутич);

У слові є все злагода спокій усталеність надія (П. Загребельний).

Сонце золотило далекі пагорби.                                                                               

Верхівки сосен у лісі світилися сонячним багрянцем.

Змалку треба шанувати рідну мову, народну пісню.

Рідні пісні навіювали спомини.                                                                                                       

називає ознаки предмета, відповідає на запитання який? чий? котрий?

означає предмет і відповідає на запитання іменників будь-якого відмінка, крім називного

відповідає на запитання: як? де? коли? звідки? куди? чому?

підмет, присудок, обставина

обставина, означення, додаток

обставина, означення, присудок