Узагальнення знань. Речення. Другорядні члени речення. Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова

Послухай журавлині сумні співи прощальні.

Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх.

Незабаром зійде над рікою й лісом веселе сонце. 

За рідною землею і в раю скучно.

Батько вишні садив на межі. 

На луки лягло тихе надвечір’я.  

Накрапає теплий дощик.  

На галявині пахло свіжою травою. 

По гілках судять про корінь дерева

Горобину пізнають по листю.

Горіхове дерево всихає з коріння.  

Дивуєшся лісовою тишею восени.

розповідні, питальні, окличні

 розповідні, питальні, спонукальні

прості, складні, розповідні

односкладні, двоскладні, поширені

додаток

обставина

підмет

присудок

підмет

присудок

означення

додаток

присудок

підмет

додаток

обставина

підмет

присудок

означення

обставина

Дме різкий холодний вітер.

 Лунко рипить осика.

 Вожак упевнено тримається  курсу.

Улянка рвала  в кошик шипшину.

Я мріяла про цю книжку дуже давно.

З неба зіронька упала і яскраво запалала.

Не дивись на мене, мамо.

Оленка цілий день збирала ягоди в лісі.

Альпіністи продовжували рухатися за маршрутом

Велика кількість птахів оселяється на березі моря і живиться рибою.

Невичерпна уява  народу є джерелом багатьох  витворів.

Осінь стояла напрочуд погожа. 

Тягнуться до сонця і квітки, і трави.

Життя пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Понад морями пролягають тіні.

Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу.  

Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу.

Студенти виконували завдання керівника швидко, весело, моторно.

Бачу руки твої, моя мамо, твою ласку я чую, рідненька.

Полювати на дрібних тварин злітаються хижі птахи: орли, яструби, сови

І море і озеро і широкий степ все було залите гарячим маревом.

Інструкції слова і гроші усе тимчасове.

Діти кинулись один перед одним рвати чудові квіти рожеві гвоздички лілові дзвіночки.

І срібні сурми журавлів сльота і ранки голубі все заплелося в тій дорозі . 

І гніт і неволя і кров усе зникне навіки.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка  і зелені луги  й солов’їні гаї.

Річка свічадо своє розгорнула і красувалась цвіла   усміхалась.

Полювати на дрібних тварин злітаються хижі птахи орли сови яструби.  

Щасливо, радісно весільно квітує нива молода. 

Сила, та розум – краса людини.

Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.

У нашому саду ростуть такі дерева – яблуні, груші, сливи.

Чого ви, тату, зажурились?

Тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не на­­думаю.

Пане, є у мене дочка Маруся, так це вона мене так навчила.

Пан і питає: «Чого вам, люди добрі?»

3

4

5

6

Ти зійди на гору брате і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ.

Пісне чому як той птах не летиш?

Ми зберегли тебе вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив.

Добридень тату мій і далі неосяжні прийміть любов мою й тепло пісень моїх.

Зачекай, Тетянко, не жени від себе.

Не турбуйтеся, любий я мотоциклом із самого ранечку завезу.

Подаруй мені, Андрію, червону троянду.

Говори, моя мила, твоя мова співучий струмок.

Щось в душі немовби обірвалось.

Зустріч принаймні відбулася.

Йому навіть докоряли.

Мабуть над усе до загину треба віри людині в людину.  

Сьогодні мабуть буде завірюха. 

Без сумніву весна колись переможе зиму.

Навіть могутні дуби застигли в мовчанні.    

Погода на щастя видалася гарною.

Весна, на диво, була рання.

На жаль, чудес на світі не буває.

Може, ви чули як пахне земля? 

Вітру нема, а хмарка, на диво сунеться.

По-моєму, то величезна зграя шпаків.

Здавалося, ніби народ зібрався дивиться на якусь дивну сцену на морі, на горах.

Моє серце, мабуть болітиме, як не стрінемось ми в житті.

А мої друзяки, чесно кажучи, не з хороброго десятка.