В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Розділи «На Голгофу!», «О зміюко лукавая!!!»

летять на крилах кохання, і ще кажуть, що в ту ніч тьохкають соловейки та звабливо сяє красень місяць. 

летять на крилах кохання, і ще кажуть, що в ту ніч цвірінькають горобці та звабливо сяє річка. 

ледве ноги тягнуть, і ще кажуть, що в ту ніч кумкають жаби та звабливо сяє красень місяць. 

ледве ноги тягнуть, і ще кажуть, що в ту ніч ворони каркають та звабливо сяє красень місяць. 

— Дихай, орлику, свіженьким повітрям, — ласкаво запрошує Галя. — У дворі воно ще свіжіше. Тільки не стій так рівно, а то мені аж страшно стає. Сідай.

— Дихай, козаче, свіженьким повітрям, — ласкаво запрошує Галя. — У дворі воно ще свіжіше. Тільки не стій так рівно, а то мені аж страшно стає. Сідай.

— Добривечір! — гойдається Галя на воротях. — Дозвольте поцікавитися, куди це ви путь-доріженьку тримаєте та які думи оповили ваше ясне чоло?

— Залітай, орлику! — ще ширше відчиняє Галя хвіртку. — А я думала, що ти замість себе Федька пришлеш.

повно свійських тварин. Тут кури, гуси, телята, поросята

повно дерев, різнобарвних, запашних. Тут груші, жовті яблука, висока черешня, вишня.

повно квітів, різнобарвних, запашних. Тут айстри, жовті гвоздики, висока рожа, чорнобривці, нагідки, черевички, майори; нічні фіалки вже починають несміло розкривати свої ніжні пелюстки

повно кущів, різнобарвних, запашних. Тут смородина, лохина, бузок вже починають несміло розкривати свої ніжні пелюстки

тридцять відер

тридцять три відра

двадцять три відра

три відра

рубав дрова

носив воду

копав город

розмовляв про кохання

Отой завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок

Ябеда й боягуз, хвалько та брехун, якого Вітька терпіти не міг.

Був схожий на скульптуру молотобійця в Парку культури та відпочинку.

Зміюкою лукавою

флегматичним

спокійним

добродушним і вайлуватим. 

наче окропом ошпарений

хутір запорозького козака Сагайдачного

озеро запорозького козака Данила

озеро запорозького козака Сагайдачного

хутір запорозького козака Данила

через гострий ніс  

через веселий характер

через нероздільне кохання до Оксани

через те, що хутір добрий мав з усією живністю

штурмувати Кафу

громили яничар

не боялися ні меча, ні дикого коня, ні косоокого яничара

днювали й ночували в її шинку

хутір

шинок

шинок і хутір

нічого не отримала

його вміння товаришувати

Галя Козачок

його допомога Галі

його навчання