В. Дрозд "Білий кінь Шептало"

Табун, гурт

Самотність

Пихатість Степана

Бригадне дворище

Сірого

Білого

Вороного

Чорного

Сіреньким і покірненьким

Самотнім і ображеним

Увічливим і розсудливим

Полохливим і стурбованим

Незвично білого

Сумного

Гордовитого

Переляканого через грім

Степан безжально вдарив батогом

 Треба котити воза ранковою міською вулицею

Його постійно залишали самотнім

Його позбавили завтрашнього відпочинку

Перебувати на самоті

Випасатися біля лісу

Бути виключно у таборі

Їсти соковиту травичку

Порозумівся із конюхом Степаном

Полюбляв хлопця

Намагався кусатися

Виявляв свій брикливий характер

Формування особистості, роздвоєність її душі

Людина та природа

Підступність і зрада

Мораль і бездуховність

Упряжі

Власного походження

Своєї статури

Невміння тягати плуга

хлопчака з батогом

конюха Степана

крутити привід та їздити до міста

ходити на водопій

за рідною мамою

за Степаном

за рідною домівкою

за конюшнею, за своїм табуном коней

Принизливо

Найкращою роботою

Улюбленою справою

Радістю

Про важке коняче життя

 Про дідів і прадідів

Про майбутню його красу, силу і велич

Про необхідність якісного харчування

тим, що його любив конюх і підгодовував смачненьким

своєю силою, красою, незвичайністю

 тим, що він був чемпіоном із бігу

 своїми предками — цирковими кіньми

повернувся гордовитим, викупаним, білим конем

повернувся викачавшись у бруді, щоб не відрізнятися від інших

примкнув до дикого табуна

примкнув до бродячого цирку

брався за найважчу роботу з радістю

біг попереду всіх до водопою

прикидався покірним, слухняним

зупиняв бійки й пустощі молодих коней

людину, яка хоче бути вільною, не хоче бути "як усі"

людину,яка не хоче працювати працювати задарма

людиною, яка хоче жити в гармонії з природою

людину, яка душевну красу цінує більше ніж матеріальну блага