В.Дрозд. "Білий кінь Шептало".

формування особистості, роздвоєність її душі

непосильна праця

людина і природа

дружба і зрада

татаро-монгольських нападів

Другої світової війни

сімдесяті роки ХХ століття

сьогодення

втечу коня з табуна

повернення Шептала до стайні

очікування неприємної роботи

картину водопою коней

інверсія

метафора

гіпербола

епітет

прикидався покірним, слухняним

брався за найважчу роботу з радістю

зупиняв бійки й пустощі молодих коней

біг попереду всіх до водопою

дикі мустанги

циркові коні

царські коні

коні Пржевальського

упряжі, підневільного становища

своєї брудної сірої шкіри

злого й нерозумного конюха

брудної, занедбаної стайні

благородством і ніжністю

життєвою енергією, силою та гордістю

непокірністю та нестримністю

бажанням бути завжди щасливим

ходити з усіма кіньми на водопій

їздити на базар, крутити колесо

возити важкі вантажі

битися, штовхатися біля кормушки

величним, сильним чоловіком

мудрим і розсудливим

маленьким чоловічком з приземленим розумом

надзвичайно чесним і справедливим

наляканого блискавкою

сумного

гордовитого

незвично білого

гордих білих коней

лісникову двоколку

покірність і слухняність

любов до життя