В. Дрозд "Білий кінь Шептало"

захоплення прагненням особистості позбутися туги, жалю

заклик до активної життєдіяльності

нівелювання самобутньої особистості під впливом натовпу

засудження легковажності, надмірної гордості

підступність і зрада

формування особистості, роздвоєність її душі

мораль і бездуховність

людина та природа

на волі кінь відчув себе особистістю

Шептало біля водопою

самотність коня

головне – знати про свою білизну

самотність

пихатість Степана

бригадне дворище

табун, гурт

Своєї худої статури;

невміння тягати плуга;

упряжі;

власного походження.

виявляв свій брикливий характер;

намагався кусатися;

порозумівся із конюхом Степаном;

полюбляв хлопця.

бездіяльність

обмеженість

безхарактерність

надзвичайну покірність

перебувати на самоті;

бути виключно у табуні;

їсти соковиту травичку;

випасатися біля лісу.

глузування з нього інших коней і хлопчика

безглуздого кружляння в приводі

відрази після водопою

тремтливої ілюзії волі та влади

нарешті знайшов спільну мову з табуном

він може більше відпочивати

його охоплює солодке почуття прощення й солідарності з конюхом

Степан усе частіше направляє його до міста

Степан безжально вдарив батогом

його позбавили завтрашнього відпочинку

треба котити воза ранковою міською вулицею

його постійно залишали самотнім

гордих білих коней

недосяжну волю

покірність і слухняність

любов до життя

луг

ліс

цирк

чистий водопій

низько схилив голову

перестрибнув рів і помчав у лугову синь

сумно заіржав

зачепив копитом хлопця

відчув запах справжньої волі

навколо було чимало соковитої трави

був самісінький на всю луку

мокрі мітлиці лоскотали черево та груди

шелест соломи по стерні, щем спини

розлука з матір’ю

Степанові дорікання

намагання хлопчика загнуздати білого коня

розізлився на Степана через побиття

відчув себе дуже сильним

вирішив помститися табунові

хотів налякати малого хлопця

переляканого через грім

сумного

незвично білого

 гордовитого

нарешті втамував спрагу чистою водою

почував себе ніяково через утечу

наполохали яскраві блискавки

прокинулася винувата довірливість до кривдника

сіреньким і покірненьким

полохливим і стурбованим

увічливим і розсудливим

самотнім й ображеним

благородством і ніжністю

життєвою енергією, силою та гордістю

непокірністю та нестримністю

бажанням бути завжди щасливим

Е. Ремарка;

Р. Рільке;

О. Пушкіна;

П. Загребельного.