В.Дрозд "Білий кінь Шептало"

Е.Ремарка

Р.Рільке

О.Пушкіна

П.Загребельного

людей

колгосп

табун

працю

якийсь землисто-сірий, з великими, червоними ручиськами

якийсь землисто-сірий, з брудними, корявими ручиськами

якийсь сірий, завжди похнюплений, з великими, також сірими і смутними очима

світлий, але завжди засмучений чоловік

крутити привід і їздити до міста

орати цілими днями поле

тягти важкий віз, наповнений зеленою травою чи сіном

заїжджати на ферму, бо його дратували покірні корови і дурнуваті, слухняні вівці

своєї білої масті

довгої гнучкої шиї, що видавала його благородне походження

становища робочої худобини

що був фізично слабшим від інших коней

ударив його батогом

не дав вдосталь напитися води

трава, яку він дав коням на вечерю, була з колючими будяками

не дав йому відпочити і в неділю

в екіпажі багатого шляхтича

в заможного господаря

на цукровому заводі

в цирку

Степанові діти лоскотали його за вухом і пригощали цукерками

він втік від конюха і опинився наодинці

з природою

був ще дитиною і бігав з мамою по запашних травах

міг спокійно вмоститись в кутку конюшні на свіже сіно і відпочити від роботи

Важке коняче життя

дідів і прадідів

майбутню його красу, силу і велич

необхідність якісного харчування

до лісу

понад берегом річки

вздовж проїжджої частини дороги

додому

Сірого

білого

вороного

чорного

Несподіваний удар батогом по спині білого коня

Степан з конем Шепталом вирушив за зеленим харчем для свиней

Шептало на волі

Повернення Шептала в конюшню