В. Дрозд "Білий кінь Шептало"

Глузував з них.

Доброзичливо.

Ненавидів табун, гурт.

Федір.

Степан.

Матвій.

Своїм розумом і витримкою.

Гордістю.

Молодістю.

Люди.

Табунна подорож до колодязного корита тричі на день.

Розлука з табуном.

Образився.

Зрозумів, що треба швидше.

Озирнувся на конюха.

Вологим піском.

Друзями та травою.

Молоком та конюшиною.

Коні для роботи.

Царювали на циркових аренах.

Були в зоопарку.

Рідними та друзями.

Живою вільгістю, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна.

Морським повітрям.

Своїх предків.

Матір.

Себе - незвично білого.

Як його жалить ( б'є) батіг.

Як його образили інші коні у табуні.

Як дружив із хлопцем.

Його освітило сонячне проміння.

Потрапив під дощ.

Викупався у річці.

Кінь тікає до родичів.

Шептало гепнувся у грязюку, повернувся назад до конюшні.

Шукає цирк, щоб там працювати.