В. Симоненко "Лебеді материнства"

рефрен

епітет

метафора

порівняння

вірність народові, матері, Батьківщині

вірність родині

любов до природи

щирі почуття до матері

клени і берези

верби і тополі

дуби і тополі

верби і калина

гордість, гідність

політ фантазії

материнську любов, відданість

красу, недоторканість

повтор

епітет

метафора

порівняння

друга і матір

дружину і по духу брата

дружину і Батьківщину

матір і Батьківщину

любов до рідної матері та Батьківщини

краса і велич природи рідного краю

заклик до боротьби за незалежність

возвеличення українських традицій

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

квітами

друзями

мріями

хмарами

Заглядає в шибку казка сивими очима, 

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Можна все на світі вибирати, сину, 

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, 

Виростуть з тобою приспані тривоги.

За тобою завше будуть мандрувати 

Очі материнські і білява хата.

танцювали лебеді, заглядає в шибу казка

Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

лебеді рожеві, білява хата

лебеді, як мрії

інтимної

пейзажної

громадянської

філософської

порівняння

епітет

метафора

епіфора

Пісня

Гімн

Ліричний вірш

Романс