В.Сосюра "Васильки" "Осінь"

червоний

білий

синій

зелений

інтимна

пейзажна

філософська

громадянська

біля лісу

на клумбі вдома

неподалік від річки

у полі

очей коханої

неба

річки

раннім туманом

село

луки

гаї

кохану ліричного героя

мить

хмарки на небі

ранішній сонячний промінь

вечірня зоря

стає холодним і вологим;

піднімає хвилі на озері;

обриває пелюстки на квітах;

влаштовує карнавал опалого листя.

неймовірною;

надто надзвичайною

благодатною

печальною

на узліссі

по садах

неподалік від поля

біля квітучих айстр

за допомогою вітру

на баскім коні

у своєрідному прозорому човні

наче місяць по небу

схожа на королеву

нагадує чарівницю

здається звичайною дівчиною

гордовита й жовтокоса

в далечінь холодну

вслід за вітром

до квітучої галявини

шляхами, встеленими різнобарвним листям