Василь Стефаник "Новина", "Камінний хрест"

трагедії в селянській родині

еміграції галицького селянства на межі XIX й XX ст.

трагедії Першої світової війни

життя галицьких селян

проблематика

тема

ідея

особливість композиції

листування із переселенцями різних країн

спостереження на Краківському вокзалі за земляками та виїзд за кордон односельця Штефана Дідуха

постійний гніт на рідній землі від безробіття і, як наслідок, переїзд самого автора за кордон

зустріч із земляком, який повернувся із Канади

прологу і 9 частин

3 частин

5 частин

7 частин

кум Михайло

Катерина

Іван Дідух

сусід Микола

два сини

односельці

Диваком

Переламаним

Поламаним

Горбатим

- Польки мені грай, по-панцьки, мам гроші!

- Стара, гай, машір — інц, цвай, драй! Ходи, уберемоси по-панцьки та й підемо панувати

- Ото-мси ті віходила, ото-мси ті вігризла оцими ногами!

- Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...

М. Рильський

М. Черемшина

Л. Мартович

І. Франко

віковічний зв’язок з рідною землею

сумлінна праця на землі як вияв народної етики й моралі, як обов’язку, єдиного засобу і виправдання буття селянина

масове зубожіння селян, що спричинило еміграцію за океан

нещасливого кохання, що призводить до трагічної загибелі

студія

образок

етюд

психологічна новела

його похилий вік

важку працю

бідність

зв'язок із землею, хліборобське коріння

імпресіонізму

модернізму

експресіонізму

неоромантизму

неореалізму

розв’язкою

кульмінацією

розвитком дій

зав’язкою

експозицією

ясенем

хрестом

горбом

дубом

каменем

горем

долею

порятунком

могилою

розрадою

Леся Українка

О. Кобилянська

Максим Горький

І. Франко

Н. Горик

Бетховен українського слова

Великий Сонцепоклонник

Український Гомер

Каменяр

у 20-х роках ХVІІІ ст..

у роки Другої світової війни

після Першої світової війни

наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.

неореалізму

неоромантизму

імпресіонізму

експресіонізму

образи-символи

художні засоби        

зорові образи

слухові образи

"Руською трійцею"

"Українською трійцею"

"Святою трійцею"

"Покутською трійцею"

не минали його горба, коли святять поле

не забували його родину            

листи писали

горба забрала громада

заможні ґазди не сумують

там буде краще

ця земля не годна стільки людей прогодувати

заможним повернеться з Канади

- Гопака мені грай, по-панськи...

- Польки мені грай, по-панськи...

- Коломийки мені грай, по-панськи...

- Вальса мені грай, по-панськи…

- Там є вибито і твоє намено...є і моє, і твоє...

- На новому місці заживемо краще...

- Не хвилюйся, повернемося на цю землю...

- Не журися, хоч дітям буде щастя...

земля належала йому

пам'ять по собі залишити

оберігав село

був дороговказом подорожнім

від’їжджав з родиною до Канади

зібрав гарний урожай

справляв весілля

зустрічав гостей Канади

біля столу                                      

на лаві

на возі

у полі

гарне господарство, яке йому залишили батьки

великі боргові зобов'язання батьків

завалену хату й смерть тата й мами   

наділ землі

радісне передчуття щасливого життя за кордоном

масове переселення селян до міста

трагедію переселення галицьких селян до Канади

тимчасовий виїзд селян до Канади

Ольга Кобилянська;                     

Марко Вовчок;

Леся Украінка;

Ліна Костенко.

оповідання

роману

новели

усмішки

Кирило-Мефодіївського товариства

Покутської трійці

Руської трійці

Молодої музи

«…гриби і ягоди збирав краще за всіх і розмовляв з усім живим, що росло і рухалось навколо»

«…ніколи не їв коло стола. Все на лаві»

«…курей зіцірував. То так він їх научував, що жадна не важилася поступити на подвір’я і порпати гній»

«…до церкви ходив лише раз у рік, на Великдень»

кульмінацією

зав'язкою

розвитком дії

експозицією

разом із односельцями сміявся з цього

просив допомоги, щоб його витягти швидше

навіть не відчував болю

кулаком вганяв його далі в ногу

кум Михайло

односелець Яків 

Катерина Дідух 

Іван Дідух

вигаданий В. Стефаником

прототипом був дід В. Стефаника

прототипом був товариш В. Стефаника

прототипом був селянин Штефан Дідух з с.Русова

неминучості розлуки з Батьківщиною

любові до праці

засудження польської шляхти

любові до землі та рідного краю

у війську під час бою був важко поранений

під час наймитування надірвався важкою працею

застудив поперек, працюючи на своєму горбі

правильної відповіді немає

так

ні

частково

Микола Швидкий

Гриць Летючий

Штефан Дідух

Грицько Бистрий

дві дочки

три сини

син і дочка

одна дочка

Ото-с ні, небоже, зібгав у дугу! Але доки ні ноги носє, то мус родити хліб! 

…а лишіть же ви собі жінку, таже вона вам не воріг, та й дітем своїм не воріг, та її банно за родом та й за своїм селом.

…За цим краєм не варт собі туск до серця брати! Ця земля не годна кілько народа здержати та кількі біди вітримати…

…Муть вас люди нагадувати та й хреста вашого на світу неділю не минуть

«…мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем»

«Я зробок – ціле тіло мозиль, кості дрихлаві, що заки їх рано зведеш до купи, то десіть раз йойкнеш»

«Я ціле життя лиш роб, та й роб, та й роб!... а я буду все працювати, хіба бих не міг ні руков, ні ногов кивнути»

«Лиш шкіра на кості»

Були-сте порєдний чоловік, не лізли-сте натараном на нікого, нікому-сте не переорали, ані пересіяли, чужого зеренця-сте не порунтали.

Та я вас просю, ґазди, аби ви, як мете на світу неділю поле світити, аби ви ніколи мого горба не минали… Просю я вас за це дуже ґречно, аби-сьте мені мого хреста ніколи не минали.

 Озміть та вгатіть ми сокиру отут у печінки, та, може, той жовч пукне, бо не витримаю! Люди, такий туск, такий туск, що не памнєтаю, що си зо мнов робить!»

Так баную за тим горбом, як дитина за цицков. Я на нім вік свій скапарив і скалічив-єм. Коби-м міг, та й би-м го в апзуху сховав, та й взєв з собою у світ.

розповідь ведеться від першої особи

складається з 7 розділів

містить розповідь про минуле Івана Дідуха

кульмінація в кінці твору

сюжет має другорядне значення

описано декілька подій з життя героїв

психологізм

розлогий сюжет

несподівана розв'язка

відсутня композиція

Михайло із села Трійця

Гриць із села Прут

Михайло із села Прут

Микола із села Трійки

відсутній сюжет

в ній немає кульмінації

твір починається з розв'язк

вона починається із зав'язки

бо не хотіли чужих дітей

через його бідність

чоловік багато пив

бо він був негарний

спроможність протистояння суспільним умовам

засудження дітовбивства

засудження соціального гноблення

уславлення батьківської любові

котенятами

вовчатами

собачатами

щенятами

не хотів брати ще один гріх на душу

вона сама про це попросила

йому завадив перехожий

не зміг удруге зважитися на вбивство

батіг

лозину

бучок

кусень хліба

очі

руки

волосся

одяг

йдуть до церкви

підуть до родичів

вони підуть до міста просити милостиню

що вони йдуть у гості

бо це імпресіоністичний твір

для підсилення розв'язки

для пом'якшення загального драматизму твору

є своєрідною антитезою між красою пейзажу і внутрішнім настроєм героя

для підсилення кульмінації