Контроль знань

холодна душа, холодний день

гострий ніж, гостре слово

залізні ворота, залізний ангар

кришталева ваза, кришталева вода

сніг, вітер, мороз

сніговий, снігопад, снігурка

віяти, сипати, мести

заметіль, віхола, хуртовина

волати

горлати

мовчати

репетувати

кран – кран

вітер – вітри

пустий – порожній

рано – пізно

..ходження, ..мальований

..фотографувати, ..гуртуватися

..шивальний, ..писувати

..проєктований, ..характеризувати

пр..непорочний, пр..шити

пр..кривий, пр..дбати

пр..варений, пр..лінивий

пр..єднатися, пр..міський

заєць, поні

писати, город

шимпанзе, широко

легко, тигр

м’якоть, ліщина

джем, зоря

щеплення, м’якість

оформлення, рядок

[хвиел'ува́н':а]

[ор'ійенту́йет'с'а]

[оса́джуватие]

[щаст'а]

на нозі

мухі

свекрусі

Ользі

студен..ський, піз..ній

сервіс..ний, пес..ливий

шіс..десят, щас..ливий

бряз..нути, бриз..нути

мимовіл..ний, кишен..ковий

непокоїт..ся, скляр..ство

убоген..кий, пан..ський

стіл..чик, подушеч..ка

міжгір..я, моркв..яний

об..їхати, п..янкий

вечер..яти, в..ючок

тьм..ний, без..язикий

Один у полі не воїн.

Хто у темряву дивиться, той од світла кривиться.

Велетень в громаді, як правда у пораді.

Що у людей ведеться, то і у нас не минеться. 

На ловця і звір біжить.

Одним пальцем і голку не вдержиш.

І за соломинку вхопиться, хто топиться.

Сказаного й сокирою не вирубаєш. 

чистий посуд, день і ніч

листя опадає, суворий погляд

зимовий ранок, під столом

йти повільно, шоколадні цукерки

Кожна пташка своїм дзьобиком живе.

Осіння муха боляче кусає.

Під лежачий камінь вода не тече.

Діло майстра величає.

Восени і курчата курми будуть

Улітку один тиждень рік годує.

Пролиту воду назад не збереш.

Одна бджола меду не наносить.

Від красних слів язик не відсохне.

Гладь коня вівсом, а не батогом.

Згаяного часу і конем не доженеш.

Трудова копійка годує довіку.

Надворі стояла осіння негода.

Сонце десь близько засвітило веселку.

Широка повновода ріка притихла від спеки.

Веселе сонечко ховалось у хмарах весняних.

Яблуневі пахощі хвилями з двох боків ллються на дорогу.

У тій траві траплялися чудові сині та блакитні дзвіночки.

Вітер з години на годину дужчав рвав сніг із землі.

Коло самого будинку росли кущі жовтої акації купи мальви.

Чуєш мамо горлиця мені знову нагадала давню пісню колискову.

І справді одне слово часом цінніше цілої промови.

Здається скелі шепочуть між собою та прислухаються до гомону лісу.

На щастя літак ішов по курсу на схід.

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Вода крапля по краплі і камінь довбає.

Вода ума не мутить та й голови не смутить.

Недоладько зняв капелюха й сказав дівчинці: «Вітаю вас, шановна мандрівнице! Ви прибули в столицю найнедоладнішої  у світі країни!»

Дівчинка подумала: Які можуть бути веселощі, коли у тебе чогось не вистачає!»

«Яка безглузда країна!»: обурливо крикнула Аля.

«Так ось чому мені так радісно! – подумала дівчинка».