ВІДОКРЕМЛЕНА ПРИКЛАДКА

І моя праця — то моя совість, моя сповідь перед дітьми й онуками.

Мій народе, я був твій співець, і слуга, й гладіато

Сьогодні ви, Ягідко, просто собі рядовий, завтра ви вже хороший боєць, позавтра ви — герой, улюбленець народу.

Я люблю Дніпро — велику ріку мого народу.

Квітка пролісок занесена до Червоної книги.

Я донька весни радію сонцю теплу. 

Люблю весну пору цвітіння й росту. 

Співаю гімн весні перлині сонцесяйній. 

дві прикладки

три прикладки

одна прикладка

чотири прикладки

І виє вовк ночей моїх соліст.

Тонкий знавець фольклору Максим Рильський записував його для нащадків.

Стоїть на подвір’ї індик король у червонім жабо.

І знову місяць сторож ночі запалить свічі в небесах.

А Роксоляна ідучи до найближчого скита милувалася красою Святої Гори.

Б На неї бідну невольницю святий Афон справив таке сильне враження що рішилася не покинути Христової віри ні за які скарби світу. 

В Повернувшись у Стамбул вона побачила на торговиці на тім самім місці де її колись продали в гарем величезну кількість одягнених по-нашому дівчат. 

Г Почувши від Сулеймана що вони повертають додому заплакала від радості.

А Секвойя найвище дерево у світі росте в Північній Америці. 

Б Ліс зустрів мене як друга

Лаврін як менший син мав право зостатися в батьковій хаті.

Г Світлана дуже приємна мені як людина

А Андрій Данилів син звичайним став шевцем.

Б На березі лежав присмоктаний мулом човен.

В Учень декламував вірш не поспішаючи.

Г Ще начебто вчора грали білі завірюхи оркестри зими.

А стоять після означуваного слова

Б стоять після сполучника як, і його можна замінити словами в ролі кого, чого

В  залежать від особових займенників

Г якщо стоять у кінці речення

Ось він, Дніпро, - велична народна українська ріка. 

Вона часто поглядала на двері, тривожно прислухаючись до гавкання собак і хвилювалась, немов на щось чекала

Гілки дерев мокро блищали, зволожені по-весняному. 

Вона поклала букетик, у якому були різні польові квіти, крім васильків. 

Перед тобою світ — великий том розкритий

Життя — спокута не своїх гріхів.

Співають солов’ї — співці весни й любові.

Я маю спокій — істинного друга.

Тут задзвенів схвильований і гнівний голос Кобзаря і всіма барвами ма­льовничої України заграла палітра Шевченка-живописця

Нафта — це кров землі і наша перемога.

Рідна мова — найдорожчий скарб народу.

З товщі літ випростовує силу народ, кущ калини в піснях піднімається вгору.

Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

Серед лісу особливий подив викликає могутній дуб цар лісу

Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко вкотре переміг

Згадаймо гордість нашої культури класичний театр корифеїв

Тішилася Ганна скоромовкою як піснею.

Ця дівчина… Обличчя як з ікон.

Лисенко відомий у світі як композитор

Софія височіє над Дніпром як свіча.

Підмет

Присудок

Означення

Додаток

Хмари піднялися вище мов пасма диму.            

 Вони були схожі як дві краплі води.

Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра.                         

Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстро.