ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Наближається повний спеки й світла південь

Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?

Мечем і кров"ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада

Шумлять білим цвітом налиті сади навесні

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне

І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір

Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі

Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом

... вражають красою дерева.

Вражають красою дерева ...

Дерева ... вражають красою.

Вражають красою ... дерева.

Красою вражають дерева ...

1

2

3

4

5

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п"ю.

До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

Ніч була темна, але тиха.

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.

Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум"я хмар.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.

Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.

З півночі повіяв свіжий вітер, розірвавши пелену хмар.

Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою край затоки.

Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини - Канева.

Місяць плив, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба.

Через мости везли важкі гармати вузьким понтонам ріжучи борти.

Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир і благодать.

Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись у холодок.

Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабині молитви.

Жінка йде вздовж берега поволі і трохи зігнувшись.

Книги - морська глибина.

Всесвіт цей - акваріум планет.

Сухі гілки - це вже вінок терновий.

Виє вовк - ночей моїх соліст.

Сумління - річ тендітна і марка.

Виконавши вправу, повторіть матеріал про однорідні члени речення.

Розподіливши завдання, ми повинні домагатися чіткого їх виконання.

Провівши глибокий аналіз, визначено стратегію розвитку інституту.

Незважаючи на пізню годину, брат продовжував працювати.

Знайшовши помилку в тексті, виправте її червоним олівцем.

Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду.

Повернувшись додому, Андрій цілком віддався своїй роботі.

Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море.

Пожадливо втягуючи в себе повітря, Семен подався додому.

Студенти мовчки стоять, милуючись зоряним небом.

На вулиці під самими ворітьми знявся над колодязем новий журавель

У ясний день з високого берега можна побачити у відкритому морі чималий острів.

Після музик увечері довго стояли Василь та Олександра під вербами й вели розмову.

Тут на узліссі розкіш була весняному вітрові й сонячному промінню.

Сто сімдесят років тому в березні 1840 року побачив світ Шевченків "Кобзар"