Вигук

сурядні, підрядні, розділові, протиставні;

формотворчі, словотворчі, модальні, підсилювальні;

особові, присвійні, розділові, зворотний;

емоційні, спонукальні, звуконаслідувальні, формули мовного етикету.

А) Ой-ой, їй-Богу, їй-бо, в-йо, допобачення.

Б) Ну-ну, алло, му-у-у, на добраніч, будь

ласка.

В) Ку-ку, овва, добридень, ш-ш-ш, агов

Г) Ках-ках-ках, цабе, ха-ха, а-а-а, дзень.

А) Голосне «ура» прокотилося над полем.

Б) А він усе ой та ой.

В)Як тільки в зеленому гаю зозуля «ку-ку» закує, Я швидко вікно відчиняю і серце радіє моє.

Г) Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і

вночі

А) два

Б) три

В) чотири

Г) п'ять

службова частина мови, що послуговує для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення.

незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх.

службова частина мови, яка виражає відношення між словами у реченні.

вони відокремлюються комами  

  вони відокремлюються знаком оклику

  вони не відокремлюються

О слово рідне! Орле скутий!

Як тебе не любити, Києве мій!В)Рідна мати моя, ти ночей не доспала…

Рідна мати моя, ти ночей не доспала…

або, ай, ох, ну

лишенько, коли б, хоч, тру-ру-ру

будь ласка, привіт, годі, ляп-ляп

А)Будь-ласка, еге ге, ова

Б)на добраніч, добридень, ку-ку

В)тру-ру-рай, до побачення, матінко рідна

А)О царю лютий, творцю зла!

Б)Хтось у куточку тихенько хі-хі та хі-хі.

В)Цить! Моє серце! Ти ще поплачеш!

будь ласка, до побачення, на добраніч;

от тобі й на, яке цабе, аж гульк;

тьох тьох, ой ой, їй бо;

де ж пак, ой леле, хай йому грець.

Яке б життя було, гей-гей, якби не люди.

Нехай здійсняться ваші сподівання.

Ой веснянко біла, звідки ти прибігла?

Ах, вечір би швидше, щоб тишу цю збудив.