Вигук. Самостійна робота.

вживається для з'єднання слів у реченні

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у реченні

виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх

вносить різні додаткові відтінки в речення

комами й тире одночасно

не виділяємо ніякими розділовими знаками

комами або знаком оклику

тире

волевиявлення,вказівні, слова ввічливості

емоційні, волевиявлення, звуконаслідувальні

підсилювальні, звуконаслідувальні, питальні

спонукальні, заперечні, звуконаслідувальні

їй/бо! а/гов! ге/й!

ха/ха/ха! го/ді! ов/ва!

ай/ай/ай! ку/ку! їй/Богу!

їй/право! ну/ну! будь/ласка!

Ну, пустіть мене, пустіть!

Вони втратили останній шанс.

Не треба так дивитися на мене.

На морі знялася буря.

О вже, й вечір не за горами.

О, вже й вечір не за горами.

О вже й, вечір не за горами.

О вже й вечір, не за горами.

до/побачення, на/добраніч

тьох/тьох, їй/богу

ой/лишенько, ой/боже

на/здоров'я, добри/день

тьох-тьох, ку-ку, кахи-кахи

ну, цить, рятуйте

ой, ах, тьху

ку-ку, ну, ах

тьох-тьох, ку-ку, кахи-кахи

ну, цить, киш

ой, ах, тьху

ку-ку, ну, ах

тьох-тьох, ку-ку, кахи-кахи

ну, цить, киць-киць

ой, ай, тьху

ку-ку, ну, ах

О, краю мій, тужу я за тобою!

О краю мій тужу, я за тобою!

О краю мій, тужу я за тобою!

О краю, мій, тужу я за тобою!