Вигук як частина мови

 а) тире;    

 б) комами або знаком оклику; 

 в) комами й тире одночасно.

А) два

Б) три

В) чотири

Г) п'ять

А) Голосне «ура» прокотилося над полем.

Б) А він усе ой та ой.

В)Як тільки в зеленому гаю зозуля «ку-ку» закує, Я швидко вікно відчиняю і серце радіє моє.

Г) Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і

вночі

А) Ой-ой, їй-Богу, їй-бо, в-йо, допобачення.

Б) Ну-ну, алло, му-у-у, на добраніч, будь

ласка.

В) Ку-ку, овва, добридень, ш-ш-ш, агов

Г) Ках-ках-ках, цабе, ха-ха, а-а-а, дзень.

А) Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від

нас своєму дому.

Б) Як тебе не любити, Одесо моя!

В) Онде балочка весела, в ній хороші,

красні села.

Г) Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!

вони відокремлюються комами  

  вони відокремлюються знаком оклику

  вони не відокремлюються

 /тьох/тьох; /їй/ Богу

 /кахи/кахи ; тс/с/ ; /а/гов

/му//у/у/ ;/киць/киць

службова частина мови, що послуговує для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення.

незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх.

службова частина мови, яка виражає відношення між словами у реченні.

емоційних

волевиявлення

звуконаслідуваних слів

слів мовного етикету

часток

дієслів

іменників

вигуків

Кукуріку!

люди!

кукурікає

Встаньте

розповідні й питальні

 емоційні, спонукальні, етикету, звуконасліувальні слова

сурядності й підрядності

модальні, формотворчі, заперечні