Вікторина "Українські свята"

Християнське свято, запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від сарацинів. Серед українців, які століттями постійно страждали від чужоземних набігів, ця легенда набула особливої популярності. Божу матір  вважали своєю покровителькою запорізькі козак

Давньослов'янське свято літнього сонцестояння. Це свято поєднувало елементи культу Сонця, аграрної магії, очисних та еротичних обрядів. Напередодні парубки розкладали великі купи хмизу на пагорбах, берегах річок, озер тощо. Запалити ці вогні доручали дідам, які повинні були до вечірньої зорі добути примітивним способом новий вогонь.

У цей день освячують яблука, груші, мед, колачі з муки нового врожаю. Великим гріхом вважалося їсти яблука і груші до цього свята. Цієї заборони особливо суворо дотримувалися батьки, що втратили дітей, та діти, в яких померли батьки.

Цього дня дівчата ворожили про майбутню долю. Робили це, зокрема, так: зрізали гілки вишні чи сливи і ставили їх у воду або в горщик із землею на покуті. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року, це обіцяло скорий шлюб. 

Це свято відзначається на 50-й день після Пасхи. В основі його лежить культ рослинності, магія закликання майбутнього врожаю. Напередодні, у суботу, що називалася клечаною, обов'язково прикрашали подвір'я та господарські будівлі клечанням – зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо.

Обрядовий хліб у вигляді великого круглого коржа з діркою посередині, який випікали на свято Андрія і використовували у молодіжних розвагах

У це свято на покуті під образами розстеляли чисте сіно і господар заносив до хати дідуха. При цьому господиня наслідувала квоктання курей – це мало забезпечити їх високу несучість на ступного року. Якщо в господарстві були бджоли, то господар, одягнувши шапку й рукавиці, ніс кутю, імітуючи їхнє гудіння.

Як колись називали відзначення річниці від дня народження дитини:

Цей день завжди відзначали зі співами та вечорницями, де дівчата ворожили на свого судженого, а хлопці бешкетували на чужих подвір'ях.

«А що другий празник – ....... », – співають в українській колядці.

Чого чекає вся родина на Святий Вечір, не сідаючи вечеряти?

Коли приходить Новий рівк за старим стилем?