Вікторина "Упізнай героя за цитатою"

«Був парубок моторний,/ І хлопець хоч куди козак,/ Удавсь на всеє зле проворний/ Завзятіший од всіх бурлак…»

«Розумна пані і матрона, / Для неї трохи цих імен: / Трудяща, дуже працьовита, / Весела , гарна, сановита. / Бідняжка, що була вдова…»   

« Розкудкудахкалась, як квочка, - / Енея не любила – страх ; / Давно вона уже хтіла, / Його щоб душка полетіла / К чортам і щоб і дух не пах…»        

«Взяв мітелку і вимів море, як світелку…»                       

«Проворна, враг її не взяв,…/ Умилася , причепурилася, / і, як в неділю, нарядилась,/ Взяла очіпок грезетовий, і кунтуш з усами люстровий ,/ Пішла к Зевсу на ралець». 

«… Тогді кружляв сивуху і оселедцем заїдав, / він, сьому випивши восьмуху,/ Послідки з кварти виливав…»                           

«Жив у Дідони,/ Забув і в Рим щоб мандрувать./ Тут не боявся і Юнони,/ Пустився все бенкетувать…»                                       

«Весь ремінцями обв̓язавшись,/ На голову бриль наложив,/ На грудях з бляхою ладужка,/ А ззаду з сухарями сумка, / В руках нагайський малахай…»                            

«Енея так вона любила,/ Що аж сама себе спалила, /Пославши душу к чорту в ад…» 

«Один з троянської громади…/ се був пройдисвіт і непевний,/ І всім відьмам був родич кревний - / упир і знахар ворожить…» 

Бабище старая,/ крива, горбатая, сухая,/ Запліснівіла, вся в шрамах; / Сіда , хрома, беззуба. Коса,/Розхристана, простоволоса/ І , як в намисті , вся в жовнах…» 

«Побіг старий не просто - боком / І ввесь од радості згорів,/ Хватавсь з синком поговорити ,/ О всіх спитати розпросити/ І повидатись хоч часок…»        

"Хоч не дуже близько,/ А все олімпійським був рідня, / Не кланявся нікому низько,/ Для його все було бридня."                          

«Червона, свіжа , як кислиця,/ І все ходила павичем./ Дородна , росла і красива,/ Приступна, добра, не спесива,/ Гнучка, юрлива, молода; / Хоть хто на неї ненароком/ Закине молодецьким оком,/ То так її і вподоба…» 

«Царьок не шпетний,/ З Латином у сусідстві жив,/ Не в шутку молодець був жвавий , товстий, високий, кучерявий, обточений , як огірок…» 

«Був молодецький,/ так годів з 19 мав,/ де усу буть, пушок м̓ якенький/ Біленьку шкуру пробивав;/ та був одвага і завзятий ,/ Силач, козак лицаркуватий…» 

«У главной башти на сторожі / Стояли… /Хоть молоді були, та гожі/ І кріпкі, храбрі, як харциз./ В них кров текла хоть не троянська, / Та в службі вірні козаки…» 

« От я так чисто сиротина,/ Росту, як при шляху горох: / Без нені, без отця дитина…» 

«Одежу всю цвітну порвала,/ А чорну к цері прибирала,/ Мов галка, нарядилась вмах,/В маленьке дзеркальце дивилась,/ Кривитись жалібно училась/ І мило хлипати в сльозах….»                           

« Од радості не стямивсь,/ Що Турн виходить битись з ним,/ оскалив зуб, на всіх оглянувсь,/ І списом помахав своїм./ Прямий, як сосна , величавий,/ Бувалий , здатний , тертий , жвавий./ Такий , як був Нечеса-князь…»