ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР "ГАМЛЕТ"

Два місяці, як він помер. Ні, менше!

І ось – за місяць…

Лиш місяць! Не стоптала й черевиків,

Що в них за тілом батьковим ішла

І тепер…

О Боже мій!

Побралася із (?) ...

В квапливості оцій

Добра немає і не може бути.

Гораціо

Авжеж, мій принце, ваш слуга покірний.

Гамлет

Та ні, який слуга? Ми з вами (?) ...

Полоній (до Лаерта)

І закарбуй собі такі поради:

Ти язику не доручай думок,

На слух будь щедрий, а скупий на мову,

Всіх вислухай, а власну думку май.

Не позичай ні в кого і нікому.

Комусь позичиш – гроші й друга втратиш,

А головне: будь вірний (?)...

Я привид твого батька,

Приречений блукати тут ночами

Аж поки всі (?)… мої землі

Не вигорять.

Так я вві сні від (?)… руки

Життя позбувсь, корони й королеви.

Гамлет

…Віднині гасло

Моє: «(?)…».

Я в цьому присягаюсь.

Гамлет

(?) … чи (?) … – ось питання.

Гамлет (до Офелії)

Іди (?)... Я надто гордий, мстивий, самолюбний. Один тобі шлях – у (?)... Де ваш батько?

Гамлет

«?…». В цій п’єсі показано вбивство. Та що нам до того? У вашої величності, як і в нас, чисте сумління, і нас це не обходить.

(Лаерт падає)

Ось я лежу і вже не встану більше,

І матір теж (?)… твою.

Це все король, король в усьому винен.

Король

На мені тяжить

Прокляття найдавніше – (?)...

Гамлет

Я провіщаю, що впаде ваш вибір

На (?)… Віддаю свій голос

І я за нього. Ти подбай, щоб він

Про все дізнався. А тепер – мовчання.

(Вмирає)