Правопис займенників.

роду та відмінка;

роду, числа (вибірково) і відмінка;

числа й відмінка.

милувався (вона),попросив (він), побачив (вони)

сміявся з (він), попросив для (вона), зупинився біля (вони)

зроблено (він), віддав (вони), розбудив (він)

Думка ні\кому зла не заподіє.

Поганого не треба вчити ні\кого.

Не первина - ні\з\чим додому.

Гарно говорить, а слухати ні\чого.

У траві щось зашаруділо.

Ось  на дорогу викотився їжак . 

Вона прудко підскочила й ухопила здобич.

Досить себе жаліти, мій друже!

2

3

4

5

а) У всякім подвір’ї – свої повір’я (Нар. творчість).

б) Хвилина годину береже (Нар. творчість).

в) Хороший товар сам себе хвалить (Нар. творчість).

а) нею, ніким, вона, себе;

б) казна-чим, хтозна-яким, мною, чим;

в) ніхто, чим, ким, я.

І журиться вікнами наша хатина, і шепче задумливий сад (А. Малишко).

На сонце-скрипці бабиного літа ніхто із скрипалів ще не зіграв (Н. Петрук).

Ніщо у світі не пропадає даремно (Нар. мудрість).

Зорі світлими очима з неба дивляться на нас (В. Сосюра).

7 розрядів

8 розрядів

9 розрядів

А) Вказівними

Б) Неозначеними

В) Особовими

Г) Заперечними

Д) Відносними

А) Питальними

Б) Відносними

В) Неозначеними

Г) Вказівними

Д) Заперечними

А) Де/хто, де/кого, будь/у/кого

Б) Будь/з/ким, аби/хто, де/який

В) ні/ким, аби/що, де/котрий

Г) Бозна/чому, аби/якій, ні/що

Д) Ні/за/ким, ні/перед/чим, яке/сь