Скільки не годуй цього червоного ненажеру – ситим ніколи не стане
Без ніг, без рук та й без драбини, а вгору лізе
Коли все спокійно – вишу собі й мовчу, а як вогонь почую, то сичу й лютую
Всі ми гралися із ним, ліпили будинки. А як трапилась пожежа –
згасять все його піщинки
У коробці спочивають хлопці – ніби близнюки.
В них коричневі голівки і зовуть їх
По дроту ходить, пітьму розводить.
Що дім освітлює щоднини, без полум я вечерю зварить, працює в електромашинах, а необачних сильно вдарить.
Ну, та й плитка в нас чудова! Не потрібні плитці дрова. Встане мама вранці – рано, лиш поверне вгору крана, сірником терне – і враз загориться в плитці …
Як поспішає – то кричить, моргає синім оком, а як прибуде, все умить стихає ненароком.
Що в червоній скриньці – Скарб, а чи гостинці? Справжня чудасія – Жовта смерть для змія!
Червона макушка, вушка та ще дужка, порожнє – бренчить, а повне – мовчить.
Маю довгу шию, маю два носи, все з вогню дістану, тільки попроси.
Хвіст дерев'яний, залізний рот – Скрізь вистачає мені турбот.
Я всюди рвуся напролом, то й називаюсь просто
Я вмію все робити – копати, прикидати … Мене ви не впізнали, звичайної …
Я не їм вівса і сіна, дайте випити бензину. Усіх коней обжену, кого хоч наздожену.
Лишає він страшні сліди, все він пожирає, а як даси йому води —
відразу помирає.
Живуть у тісній темниці без страху, темноти хлоп’ята яснолиці – вогню малі брати. І мають душу щедру, хоч дерева сини,згоряють дощенту, вогонь дають вони.
Лихо, під час якого вогонь виходить з- під контролю людей і завдає великої шкоди.
переміщення людей, яким загрожує пожежа, у безпечне місце.
Неорганізована поведінка, метушня, біганина, що заважають під час пожежі.
Найцінніше, що треба рятувати під час пожежі
Без крил, без рук, без ніг, а вгору піднімається
Буває хмаркою вона, сніжинкою буває. Бува, як скло, крихка й тверда, Та більше рідкою буває. Найважливіша в пожежного зброя з нею завжди іде він до бою
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома