Володимир Винниченко "Момент" (за твором)

розповідь від першої особи

порушення сюжетних елементів

наявність двох кульмінацій

відсутність прологу

Семена

ліричного героя

оповідача

жовніра

в'язня

Пустуна

ліричного героя

панни

річки

лісу

степу

байраку

втікача

жовніра

Семена

ліричного героя

отавою

кіньми

огірками

галузками

метафора

контраст

художня деталь

епітет

у лісі біля кордону

на  зборах революціонерів

 на возі контрабандиста

у повітці Пустуна

гарненькі черевики, сукня, солом'яний брилик

сірі великі перелякані очі, повні сліз

гітарна талія, личико як кров з молоком

розкішна дорога сукня, білі рукавички по самі лікті

панни

утікача

Семена

ліричного героя

подвір'я

повітка

віз

житнє поле

намисто

соломинки

брилик

свита

серед речей, що приніс Пустун, були: кирея, плахта, свита, сорочка

"Великі, чисті очі змінилися, стали якісь злі, сталеві, темні. Дитяча нижня губа тісно стислася з другою" - портретна характеристика панни

"губи були білі, тонкі, очі зиркали з своєї глибини гостро, поривчасто", - мова йде про Семена

у втікача були сині очі й чорне, як смола, волосся

середа

п'ятниця

неділя

субота

возом

повіткою

хлібами

копицею

втікача

момент

Семена

ліс

ліричного героя

оповідача

Пустуна

панни

життя

волю

народ

жито

персоніфікація

гіпербола

порівняння

літота

мурашками

кузьками

птахами

тваринами

 розчарування, зневагу одне до одного

 ейфорійний вибух радості, кохання

 втому, бажання забутися

 розпач, емоційне знесилення

Маня

Таня

Муся

Галя

зрадниця народу

шахрайка

революціонерка

письменниця

Одягніться. І просто на той ліс. Границя у самому лісі. А я забавлю їх тут. Свитки якось з книжками пришлете... Поспішіться! → Вона ставала все ближчою й ближчою мені. Здавалось, ми давно-давно колись разом жили десь, потім розлучились, а тепер знову зійшлись. → Щастя - момент. Далі вже буденщина, пошлість → Ви, товаришу, мабуть, переправляєтесь через кордон? → Як мене вб'ють, а ви зостанетесь живі, напишіть по такій адресі...

Щастя - момент. Далі вже буденщина, пошлість → Ви, товаришу, мабуть, переправляєтесь через кордон? → Одягніться. І просто на той ліс. Границя у самому лісі. А я забавлю їх тут. Свитки якось з книжками пришлете... Поспішіться! → Як мене вб'ють, а ви зостанетесь живі, напишіть по такій адресі...→ Вона ставала все ближчою й ближчою мені. Здавалось, ми давно-давно колись разом жили десь, потім розлучились, а тепер знову зійшлись.

Вона ставала все ближчою й ближчою мені. Здавалось, ми давно-давно колись разом жили десь, потім розлучились, а тепер знову зійшлись. → Як мене вб'ють, а ви зостанетесь живі, напишіть по такій адресі... → Щастя - момент. Далі вже буденщина, пошлість. → Ви, товаришу, мабуть, переправляєтесь через кордон? → Одягніться. І просто на той ліс. Границя у самому лісі. А я забавлю їх тут. Свитки якось з книжками пришлете... Поспішіться!

Ви, товаришу, мабуть, переправляєтесь через кордон? → Одягніться. І просто на той ліс. Границя у самому лісі. А я забавлю їх тут. Свитки якось з книжками пришлете... Поспішіться! → Вона ставала все ближчою й ближчою мені. Здавалось, ми давно-давно колись разом жили десь, потім розлучились, а тепер знову зійшлись. → Як мене вб'ють, а ви зостанетесь живі, напишіть по такій адресі... → Щастя - момент. Далі вже буденщина, пошлість.