Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні. (Історія України. 10 клас).

голод 1921—1923 рр.;

запровадження нової економічної політики;

політика українізації;

чистки в партійних лавах.

республіканська еліта посіла ключові посади в органах управління союзної держави;

скоротилися обсяги сільськогосподарського виробництва в республіці;

республіка втратила право на самостійну зовнішню політику;

відбулося значне зростання території республіки.

було колективізовано більшість селянських господарств, створено мережу МТС;

держава контролювала «командні висоти» економіки та мала монополію на зовнішню торгівлю;

масово знищувалися представники «старої» української інтелігенції;

вдалося подолати безробіття і неписьменність населення.

у 1920 р.

у 1922 р.

у 1924 р.

Г у 1925 р.

реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони;

замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою;

збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату;

розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи за кордоном.

О. Довженко;

М. Бойчук;

Лесь Курбас;

Г. Юра.

економічної та політичної;

соціальної та економічної;

культурної та політичної;

соціальної та культурної.

Л. Каганович;

М. Скрипник;

Г. Петровський;

О. Стаханов.

розгром селянського повстанського руху;

провал політики «воєнного комунізму»;

започаткування політики українізації;

завершення громадянської війни.

непу;

суцільної колективізації;

воєнного комунізму;

індустріалізації.

1920 р.

1921 р.

1923 р.

1924 р. 

запровадженням непу;

голодом 1921—1923 рр.

початком боротьби з неписьменністю;

впровадженням політики коренізації.

покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час терору 1930-х рр.;

групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних під час боротьби зі «шкідництвом» у 1920—1930-х рр.;

літературно-мистецької генерації України 1920—1930-х рр., репресованої сталінським режимом;

плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х рр. у справі Спілки визволення України .

посуха та неврожай;

цілеспрямована політика вищого партійного керівництва;

провал політики індустріалізації;

агресивна політика проти УСРР сусідніх держав.

одним із засобів матеріального стимулювання селян;

одним із джерел фінансування індустріалізації;

однією з умов проведення грошової реформи;

одним зі шляхів обмеження зростання цін.

проведення кадрових змін у партійному керівництві республіки;

контролю за створенням політвідділів МТС;

контролю за повним виконанням хлібозаготівельного плану;

участі в розслідуванні справи Спілки визволення України.

розквіт авангардного мистецтва;

ліквідація масової неписьменності;

скасування державної цензури засобів масової інформації;

абезпечення і захист ідейного різноманіття в галузі культури.

зберегти традицію общинного землеволодіння;

замінити продрозкладку продподатком;

відмовитися від примусових методів управління сільським господарством;

знайти кошти для фінансування індустріалізації.

прискореної індустріалізації;

суцільної колективізації;

посилення масових репресій;

переозброєння армії

звільнення культури від ідеологічного контролю ;

скасування цензури, дозвіл на створення приватних видавництв;

заохочення існування різноманіття художніх стилів і форм;

утвердження соціалістичного реалізму як єдиного художнього методу в мистецтві.

класова боротьба буде загострюватися в країні у міру її просування до соціалізму;

можливість побудови соціалізму в одній окремо взятій країні;

жити стало краще, жити стало веселіше ;

теперішнє покоління радянських людей житиме при комунізмі.

критичний реалізм;

революційний конструктивізм;

пролетарський авангардизм;

соціалістичний реалізм

воєнний комунізм;

ліквідація куркульства як класу;

«Закон про п’ять колосків»;

нова економічна політика.

конфіскацію всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів;

ліквідацію «куркулів» і «підкуркульників» і виселення решти селян до Сибіру;

надання екстреної продовольчої допомоги членам колгоспу за рахунок селян-одноосібників;

вилучення зерна, господарського інвентарю і відправка на примусові роботи на промислові новобудови.