Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні(Культура у 1920-1930 рр.-поточне опитування)

створення творчих літературно-мистецьких об’єднань

запровадження загальної обов’язкової середньої освіти

насадження єдиного творчого методу — «соціалістичного реалізму»

вигнання нелояльних до радянської влади митців за кордон

розквіт авангардного мистецтва

утвердження ідейного різноманіття в мистецтві

скасування цензури засобів масової інформації

ліквідація масової неписьменності дорослих

Г.Юра

Л. Курбас

М.Бойчук

О. Довженко

Собор Святої Софії в Києві

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Спасо-Преображенський собор у Чернігові

Спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи

Викликати у селян зневажливе ставлення до одноосібників

Посилити класову боротьбу на селі проти куркульства

Роз’яснити селянству завдання політики «ліквідації куркульства як класу»

Проведення політики «українізації»

Масове знищення культових споруд

Початок русифікації української школи

Запровадження обов’язкової середньої освіти

Створення творчих літературно-мистецьких об’єднань та угрупувань

Утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок

припинення масових репресій серед літераторів

утвердження ідеологічного контролю за творчістю митців

формування самобутньої літературної течії модерністів

поглиблення процесів «українізації»

покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-х років

групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних у ході боротьби зі «шкідництвом» у 1920–1930-х роках

літературно-мистецької генерації України 1920–1930-х років, репресованої сталінським режимом

плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х роках у справі «Спілки визволення України».

входження республіки до складу СРСР без права виходу з його складу, функції її органів державної влади та управління

перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства

диктатуру трудящих мас, завданням якої є здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму шляхом проведення соціалістичних перетворень

побудову розвиненого соціалістичного суспільства та керівну роль комуністичної партії в суспільному і державному житті

театр

література

музика

живопис

Харкова

Одеси

Києва

Львова

Г. Верьовка

Л. Курбас

П. Вірський

М. Рильський

заснував мистецьке об’єднання «Березіль»

був членом спілки «Гарт» упродовж 1923–1925 рр.

засуджений у справі «Спілки визволення України»

заклав основи монументального мистецтва в Україні

воював у лавах Армії УНР проти більшовиків упродовж 1918–1919 рр.

автор збірки «Сині етюди», новели «Я (Романтика)»

фундатор національного кінематографа

«Триває робота з ліквідації неписьменності. За роки другої п’ятирічки лікнеп закінчили 1,5 млн чоловік. Посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість нової радянської людини…»

 «Для звуження впливу старої професури та викладачів реорганізовано управління вищою школою. Університети були ліквідовані, а на їхній основі утворювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти».

«Партвидав, Сільгоспвидав забезпечують село творами класиків марксизму-ленінізму, брошурами, що висвітлюють кращі зразки колгоспного будівництва, агротехнічною та художньою літературою…»

бароко

модерн

класицизму

конструктивізму

1921 р.

1925 р.

1934 р.

1937 р.

«…необхідно відзначити, що Волинська і Київська губернії беруться як приклади найбільш успішного проведення політики українізації, а Донецька – як найбільш відстала в цьому відношенні губернія…»

«…кінець малоросійському епігонству і провінційності, українське мистецтво прилучається до світового, і, в першу чергу, до західноєвропейського; Українське мистецтво…започатковує нове велике культурне коло…»

«…мені здається, що переклад повісті “Мати” [Максима Горького] на українську говірку не потрібен. Мене дуже дивує той факт, що люди […] прагнуть зробити говірку мовою, пригноблюють тих великоросів, які є меншиною в області цієї говірки…»

«…на Україні […] культура міста є російська, а культура села – українська. Поставити собі завдання активно українізувати партію, це значить стати на точку зору нижчої культури села, порівняно з вищою культурою міста…»

Василь Липківський

Сергій Єфремов

Петро Болбочан

Володимир Вернадський