Вставні слова. Складне речення

основну думку речення

почуття того, до кого звертаються

ім'я того, до кого звертаються

ставлення мовця до висловленого

другорядним

ніяким

будь-яким

головним

речення з кількома закінченими думками

речення з кількома підметами та присудками

речення з кількома словосполученнями

речення з кількома граматичними основами

Дорослі чайки ширяли над озером і час від часу приносили пташенятам смачну рибу

Знов весна настане, і квітки барвисті принесуть хвилини щастя і тепла

Умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля, і вони вкрилися пахучою парою.

Ось уперіщив дощ, він голосно зашумів над полями, над пасікою

кажуть, за словами..., на думку..., як відомо, по-моєму, по-твоєму

на щастя, на радість, на жаль, як на біду, як навмисне, на диво

по-перше, по-друге, до речі, отже, таким чином, нарешті, наприклад

здається, мабуть, можливо, звичайно, безумовно, певна річ, певно, видно

на зеленій траві, білі свічі

чайки сидять, свічі горять

чайки на траві, на тарелях латать

на траві сидять, горять на тарелях,

Із-за тину привітно виглядає соняшник, а за хатою хвилюється золотий пшеничний лан.

Учені наприклад виявили, що в далекому минулому територію нашої країни покривав лід.

Місяць в травах росяних купався, по степу світилась ковила.

Пройшли перші травневі дощі, і розгорнулося листя київських каштанів.

Наталчин дідусь Гордій змайстрував човен і частенько влітку катав на ньому онуку.

Прийшла весна, шумить Десна та хвилі розганяє.

У бур’янах блукає літо і шелестить теплим вітерцем поміж трав.

Ось налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена.

Гори видно здалеку.

Може лихо якесь трапилося в дорозі...

Кожен пильно стежив за словами отамана

Він може дуже багато чого запропонувати.

Мабуть, кожна дівчинка вміє плести віночок.

Пробач мені серпневий мій світанок, бо завинив здається, знов, і на побачення до тебе я не зібрався, не прийшов.

Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

На жаль, деяких видів тварин залишилося мало.

Прилинув вітер і в нічній хатині нам про весняну волю заспівав.

Роса блищить і аж палає в променях ранкового сонечка.

Оркестр дощу над Моршином замовк і ноти листям сохнуть на березі.

Тимко взяв косу й хотів шаркнути нею по траві.

Вітер з моря море розгойдав, хвилями здійнялися простори.

Біля саду росте велика липа, на якій змостили собі гніздо лелеки.

Вільний і щасливий степ розлігся довкруг, а високо в небі літає самотній шуліка.

Струмок дзюрчить, і роса блищить, і вогнище палає, і ліс гілками верховіть у небесах витає.