ВСТУП ДО ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Причини виникнення держави:

найважливіші напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань, що стоять перед нею у конкретний історичний період. До них належать функції оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку, регулювання економіки, гарантування екологічної безпеки, розвиток культури, організація освіти населення та ін.

напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління державним майном тощо.

напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку.

напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства. Прикладом тимчасових можуть бути функції стабілізації економіки в перехідний період, проведення антитерористичної операції (АТО).

 створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва; організація виробництва на державних підприємствах; організація та стимулювання наукових досліджень. У міжнародній сфері - це участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці; участь у розв’язанні господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового океану, досліджень і освоєння космосу тощо).

створення демократичних умов для вільного волевиявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об’єднань; охорона і захист законності та правопорядку. У міжнародній сфері належить організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права; участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети.

проста форма територіального устрою держави, окремі складові якої не мають суверенітету й усіх ознак державності.

складна форма територіального устрою союзної держави, яка складається з державних утворень, що мають юридичну й політичну самостійність.

сукупність засобів і способів реалізації державної влади, за яких вона концентрується в руках правлячої верхівки; допускаються деякі розмежування політичних сил, легальні можливості через представницькі органи чи громадські об'єднання відстоювати інтереси певних верств населення.

сукупність таких способів і засобів реалізації державної влади, за яких уся життєдіяльність суспільства й кожної окремої людини абсолютно регламентована.

упорядкована сукупність правових норм, що регулюють певну сферу суспільних відносин.