Ю. Винничук "Місце для дракона"

місто Івано - Франківськ

місто Львів

місто Люботин

казкове королівство

воював

жив у спокої та тиші

розвивав ремесла

влаштовував бали

пустельник

воєвода

Лаврін

Настасія

драконові

князю

пустельнику

Лавріну

У нього закохалася князівна

У князівстві готують турнір, на якому дракон має бути присутнім

Біля печери дракона встановлено охорону

Князь хоче його вбити

покласти біля печери м'ясо

залишити біля печери молоду дівчину

викурити димом

прикувати до печери його друга пустельника

Щоб викликати його на бій

Бо знайшов у ньому споріднену душу

Бо хотів знати про його плани

Бо не хотів віддавати драконові князівну

Котиком

Чудовиськом

Поетом

Метеликом

Лаврін

джура Лавріна

воєвода

Кельбас

від старості

загинув під час військового походу

з почуття провини

від сорому

280

300

80

8

Настасія назвала його Поетом

Пустельник назвав його Грицьком

Князь назвав його Грицьком

Пустельник назвав його Метеликом

Проліски, мальви, соняхи

Чорнобривці, соняхи, троянди

Троянди, мальви, нагідки

Барвінок, мальви, рута

Що її батько мріє вбити дракона

Що вона кохає лицаря Лавріна

Що вона кохає джуру лицаря Лавріна

Що її батько хоче завоювати сусідню державу

заради свого вчителя

заради Настасії

заради князя

заради Лавріна

біля князівського палацу

у полі

на галявині біля пустельника

біля його печери

В моїй душу хтось посадив осику.

На вижовклих від самоти горбах

Вона росте на чорнім полі крику

Така ж висока, як моя журба

Доброта для душі те саме, що здоров’я для тіла:

вона непомітна, коли володієш нею і вона дає успіх у любій справі.            

Доброта — це те, що може почути глухий

та побачити сліпий. 

Не від того я помру,

Що на світі буде война.

А від того, що вона

Мого вірша не достойна.